Росія виходить з парламентської асамблеї ОБСЄ

Дата: 13 Лютого 2024
A+ A- Підписатися

Глава російської Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що до 21 лютого Дума і Рада Федерації синхронно ухвалять рішення про припинення членства Росії в Парламентській асамблеї (ПА) ОБСЄ.

Про це інформує російське інтернетвидання “The Insider“.

В’ячеслав Володін

Під час пленарного засідання Володін назвав ПА ОБСЄ “абсолютно несамостійною політизованою організацією, що танцює під дудку Вашингтона”, утім при цьому не навів жодних доказів.

“Найгірше в цій ситуації, що ми ще гроші платимо, причому одні з найбільших платників, тому треба виходити, припиняти перераховувати кошти”, – сказав він.

Радниця з прав людини Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова пояснила, якщо Росія таки вийде з ОБСЄ, тоді вона втратить можливість готувати всі рішення у цій організації або блокувати їх, що вона робила з першого дня повномасштабного вторгнення, зокрема, щодо роботи спеціальної моніторингової місії.

Наталя Охотнікова

“Система ОБСЄ влаштована таким чином, що дійсно кожна країна, що входить до організації, може ветувати будь-яке рішення тобто рішення приймаються консенсусом за участі та погодженням усіх держав-членів. Таким чином Росія скасувала і не продовжила мандат Спеціальної моніторингової місії, яка на той момент базувалася як на підконтрольній території, так і на тимчасово окупованій території”, – пояснила Наталія Охотнікова.

Правозахисниця вказала, що Росія постійно надалі блокувала усі ad-hoc ініціативи та місії ОБСЄ, які стосувалися російсько-української війни.

“Росія блокувала усі 100% ініціатив з моніторингу порушень прав людини на підконтрольному уряді України або на тимчасово окупованій території, навіть онлайн-заходи”, – додала вона.

При цьому Наталія Охотнікова висловила думку, що Росія вирішила припинити членство в ПА ОБСЄ через “холодний душ”, який вона отримала під час засідання Ради міністрів ОБСЄ у Скоп’є, Північна Македонія.

“Російська влада зраділа цій зустрічі як можливості легітимізувати себе і свою участь в організації. Утім формально та дипломатично їм дали зрозуміти, що вони не бажані гості. На зустріч, яку ініціювала російська делегація, демонстративно не прийшли найвищі та найвпливовіші делегації. Натомість вони пішли на вручення нагороди “Захисник демократії” правозахисній організації “Медійна ініціатива за права людини”, – розповіла Наталія Охотнікова.

Попри те, що Росіяни заблокували Естонії головування в ОБСЄ наступного року, вони зрозуміли, що вони втратили свої позиції.

Правозахисниця пояснює, якщо Росія вийде з інших механізмів ОБСЄ, то цій організації надалі буде важко виступати майданчиком, до прикладу, для перемовин з РФ щодо цивільних заручників та інших викликів війни.

Парламентська асамблея об’єднує 57 держав-членів Організації з безпеки й співробітництва в Європі. Базовану у Відні, Австрія, організацію створили 1991 року для контролю за виконанням цілей ОБСЄ, розроблення та реалізації механізмів із запобігання та розв’язання конфліктів і сприяння зміцненню та консолідації демократичних інститутів у державах-учасницях ОБСЄ.

Як відомо, в Україні працювала Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ з березня 2014 року. Вона працювала на території по обидва боки лінії зіткнення на Сході України. Її мандат передбачав щоденне документування порушень режиму тиші, незалежно від того, чи призвели постріли до загибелі людей та руйнувань будинків.

Спеціальна моніторингова місія працювала до повномасштабного вторгнення РФ в Україні у лютому 2022 році. На початку великої війни Росія заборонила діяльність місії зі збору даних, а відеокамери для дистанційного відеомоніторингу були обстріляні.

Російські військові 24 лютого 2022 року також захопили чотирьох офіційних співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які не встигли виїхати на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей та яких проксі Росії звинуватили у нібито шпигунстві на користь Україні. Згодом одного з них відпустили, а трьох досі утримують у полоні.

Напередодні, Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ зафіксувало щонайменше шість випадків, коли до свавільно затриманих під час окупації українців разом із тортурами застосували сексуальне насильство. Також ОБСЄ заявила, що у Росії продовжують катувати військовополонених. 

Відомо, що Організація з безпеки й співробітництва в Європі вирішила активувати “московський механізм” для перевірки “ймовірних порушень прав людини у Білорусі”.

Раніше очільник російського МЗС Сергій Лавров після зустрічі у форматі Ради Міністрів ОБСЄ, яка відбулася в Скоп’є (Північна Македонія), натякнув, що функціонування організації тепер “не має сенсу”, і нахамив журналістці Deutsche Welle, яка поставила уточнююче запитання щодо цього.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter