Російський суд призначив 64-річній українці Любові Плахіній 17 років колонії за “держзраду”

Про це повідомили окупаційні органи влади.

За версією російського обвинувачення, у грудні 2022 року з жінкою нібито зв’язався представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України та запропонував їй співпрацю. Українка нібито виконувала завдання під псевдонімом “Нуар”.

За твердженням російської сторони, через месенджер Signal Любов отримувала координати місць, куди безпілотниками доставляли радіостанції, вибухові речовини, детонатори та інші компоненти. Вона нібито переносила їх до інших місць й передавала куратору координати нових схованок.

У повідомленні окупаційного суду йдеться, що з лютого по вересень 2024 року Плахіна облаштувала вісім схованок на території Мелітопольського району. Водночас у версії, яку поширили окупанти, фігурують уже 60 схованок. ФСБ стверджує, що всі їх виявили та знешкодили вибухотехніки. Чому кількість схованок у повідомленнях російської сторони зросла майже у вісім разів, там не пояснюють.

У матеріалах окупаційного суду також зазначено, що в червні 2023 року Плахіна отримала російське громадянство, однак продовжувала “негативно ставитися” до так званої СВО.

Окупаційний суд визнав Любов винною у “державній зраді” за статтею 275 Кримінального кодексу РФ, а також у незаконному обігу вибухових речовин і вибухових пристроїв. Українці призначили 17 років колонії загального режиму, один рік обмеження волі та штраф у розмірі 350 тисяч рублів.

За даними правозахисного проєкту “Меморіал”, Любов затримали 4 березня 2025 року. Правозахисники зазначають, що жінку утримують у СІЗО №2 у Маріуполі.

Любов народилася 9 листопада 1961 року та проживала у селі Благовіщенка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Нагадаємо, що російський апеляційний суд лишив без змін вирок мешканці окупованого Токмака Запорізької області Світлані Лой, яку засудили до 15 років ув’язнення за перекази коштів на підтримку ЗСУ. 

25 серпня 2026 року Перший апеляційний суд Москви в закритому режимі розглянув скаргу Світлани, тому представники медіа не могли бути присутніми під час розгляду справи по суті. Журналістів та слухачів допустили до зали лише перед оголошенням рішення. Саме в цей момент жінка заспівала відому українську “Пісню про рушник” (на слова Андрія Малишка та музику Платона Майбороди).

Після цього суд залишив вирок Лой без змін. Літня жінка має провести 15 років у колонії за 24 перекази на підтримку України.

Перед апеляцією Світлану утримували в СІЗО № 6 міста Москви.

Світлана Лой, 1956 року народження, проживала в місті Токмак, яке перебуває під російською окупацією. У грудні 2023 року вона отримала російський паспорт, однак не відмовилася від громадянства України.

У Світлани залишився літній чоловік 1943 року народження, який має проблеми зі здоров’ям і живе сам.