Рада Європи надала експертний висновок і рекомендації щодо Закону “Про медіа”

Рада Європи опублікувала висновки експертів і надала рекомендації щодо Закону “Про медіа”, який Верховна Рада ухвалила 13 грудня 2022 року.

Про це йдеться на сайті європейського органу.

Джерело: coe.int

У документі йдеться про те, що ухвалений закон є суттєво кращим за попередній проєкт закону “Про медіа” № 2693-д, який РЄ аналізувала у вересні 2022 року. Зокрема, він досить добре узгоджується з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартами РЄ в українському медійному законодавстві.

Водночас, за результатами експертної оцінки, документ містить деякі неузгодженості, які рекомендували виправити.

По-перше, це неузгодженість закону з Директивою щодо мови ворожнечі. Йдеться про озвучення причин, з яких особа потрапила “списку заборонених”. У законі вказано, що можливі винятки в разі, якщо є правові підстави не розкривати причину. Експерти РЄ наголосили на тому, що, оскільки всі причини викладено в статті 126 закону, незрозуміло, чому мають бути винятки.

Також перехідні положення передбачають, що ті імена, які вже є в “списку заборонених” на дату набрання чинності законом, залишаються в списку та не потребують повторного оцінювання відповідно до критеріїв статті 126.2. Проте, оскільки внесення до списку є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів, має бути проведене повне переоцінювання кожної особи, навіть якщо її прізвище вже було в списку.

У коментарі “Детектору медіа” голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв назвав висновок РЄ позитивним, що є “високою оцінкою роботи українських законотворців”.

“Експерти, звичайно, запропонували деякі рекомендації, які мають ще більш покращити закон, але там є й норми, які вони рекомендували взяти за приклад для європейського законодавства. Також високо оцінили той розділ, який мене змусили “покромсати”, – про вибори”, – сказав нардеп.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа”, ухвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінювання руху України до ЄС, 29 грудня 2022 року.

Цей документ внесли до парламенту ще 2020 року. Через два роки, у серпні 2022-го, його ухвалили в першому читанні й підтримали в другому читанні 13 грудня.

Законопроєкт має забезпечити конкурентний медіаринок із правилами для всіх, незалежним регулятором та відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.

Показово, що документ, зокрема, регулюватиме онлайн-медіа, які за чинного законодавства не мали окремого статусу. Так, у законопроєкті з’явилося визначення, що онлайн-медіа вважатимуться ЗМІ, які регулярно поширюють інформацію за допомогою інтернету на власному вебсайті. Але це не стосуватиметься медіа, які зараховано до аудіовізуальних.

Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.

Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) підтримала ухвалення нового Закону “Про медіа”, оскільки загалом це створює сприятливі умови для медіа попри війну з Росією.

Водночас Міжнародна федерація журналістів (IFJ) приєдналася до своїх українських філій – Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України, закликавши уряд переглянути документ і розпочати широкий інклюзивний діалог із профспілками журналістів та медіасектором. На їхню думку, у своєму нинішньому вигляді документ становить загрози свободі преси.

Раніше медіаексперт, заступник директора ЦЕДЕМ, член Незалежної медійної ради, член робочої групи з розроблення закону Ігор Розкладай розповів, що на повноцінне впровадження норм нового Закону “Про медіа” у медіапростір України необхідно близько десяти років.