Рада ухвалила законопроєкт, щоб роботодавець міг звільнити працівника за неповідомлення про контакти в окупації
Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №7731, що надає роботодавцям додаткові підстави звільнити працівника, зокрема за неповідомлення про контакти з людьми на окупованих територіях.
Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту.
Ілюстраційне зображення. Фото: orthochristian.comАвторами документа, що зареєстрували у Раді ще наприкінці 2022-го, стала група нардепів, серед яких Галина Третьякова, відома своєю сумнівною законотворчістю та заявами. Однією з останніх ініціатив, до розробки якої вона була дотична, стала ідея саджати на довічно за “самовільну адвокацію України”.
Під час першого читання та голосування в парламенті законопроєкт №7731 не містив норми про те, що можна звільнити працівника за неповідомлення про контакти з людьми в російській окупації. Спершу пропонували додати в Кодекс законів про працю норму, що обмежувала б роботу на держпідприємствах стратегічного значення тих, хто підтримує державу окупанта.
“Працівники об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції, у разі підтримки ними ідеології держави-агресора (сьогодні це Росія), мають бути негайно звільнені роботодавцем та передані до лав правосуддя”, – йшлося в пояснювальній записці.
У першому читанні депутати пропонували доповнити статтю 41 Кодексу законів про працю, яка визначає підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, таким пунктом: “вчинення працівником, який працює на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, проступку, несумісного з продовженням даної роботи, пов’язаного з його підтримкою держави-агресора”.
Якими саме можуть бути ці проступки, закон не пояснював, але до другого читання документ сильно змінився, й згадану вище норму додали до правил внутрішнього трудового розпорядку.
Як пояснює директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, тепер фактично будь-яке підприємство може додати до своїх внутрішніх правил поведінки вимогу для працівників надавати інформацію про зв’язки з фізичними особами, які проживають або зареєстровані на окупованих територіях.
Ілюстраційне зображення. Фото: Shutterstock“У нас зараз в країні понад 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб і частина з них зареєстровані на тимчасово окупованій території. І повідомляти про зв’язки з ними працедавцям – це абсолютний нонсенс. Незрозуміло, з якою метою і чому працедавець має знати скільки у працівника близьких, які проживають на окупованій території або просто зареєстровані на окупованих територіях і давно залишили їх”, – говорить Луньова.
На думку правозахисниці, вищезгадана норма виглядає дискримінаційною і такою, що зводить нанівець всі заяви на рівні держави про майбутню реінтеграцію окупованих територій і людей звідти.
“В ситуації, коли ми хочемо підтримувати зв’язки з окупованими територіями, і в умовах, коли збройна агресія триває понад 10 років, подібна норма є такою, що суперечить державній політиці щодо реінтеграції. І, якщо хоч один роботодавець спробує звільнити працівника через згадану норму, то це буде стовідсотковою підставою для звернення до ЄСПЛ, щоб напевне виграти цю справу”, – звертає увагу правниця.
Луньова додала, що Центр прав людини ZMINA, який входить до коаліції організацій, які працюють з наслідками воєнної агресії, обов’язково звернеться до президента Володимира Зеленського, щоб ветувати закон і виключити цю підставу звільнення зі статті 142 Кодексу законів про працю.
Нагадаємо, що в Офісі генпрокурора заохочують журналістів висвітлювати справи із колабораціонізму, але деякі справи свідчать про недоліки законодавства.
Якщо хочете дізнатись більше про історію колабораціонізму у Європі, а також про те, як удосконалити українське законодавство про колабораціонізм, дивіться ролики на ютуб-каналі ZMINA.
