Рада легалізувала домашніх працівників: хто це?
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №5695 щодо регулювання роботи домашніх працівників.
Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту.
Документ на розгляд Ради подали ще у 2021 році, авторами стала низка депутатів, серед яких Ірина Констанкевич, Сергій Мінько, Тарас Батенко, Галина Третьякова та Віктор М’ялик.
Поняття домашньої праці та домашніх працівників вперше у світі визначила Міжнародна організація праці на Генеральній конференції у 2011 році, коли ухвалила відповідну конвенцію.
Попит на послуги домашніх працівників, як пояснюють нардепи, підвищує низка факторів. Серед них збільшення кількості жінок серед робочої сили, зміни в організації праці, її інтенсифікація, відсутність ефективних політичних заходів, які б поєднували трудові й сімейні обов’язки, скорочення обсягу послуг по догляду, які надає держава, фемінізація міжнародної міграції, старіння суспільства та інші.
В Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім’ях, становить близько 162 тисячі осіб, але роботодавці досі не реєструють та не сплачують за них внески.
Ухвалений закон, між іншим, вводить такі поняття:
- домашній працівник – фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем;
- домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства.
Домашньою працею не вважатимуть обслуговування домогосподарства, яке відбувається нерегулярно, не більше 40 годин на місяць.
Нардепи підтримали, між іншим, аби домашні працівники користувались усіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, зокрема на безпечні та здорові умови.
З домашнім працівником мають укласти паперовий трудовий контракт у двох примірниках – один працівнику, другий роботодавцю. У контракті можна прописати, наприклад, можливість платного чи безоплатного проживання. Окрім цього, домашній працівник має право на повагу до його честі, гідності та недоторканності особистого життя.
На домашніх працівників поширюються загальні положення щодо тривалості робочого часу та відпочинку, а їхній робочий день можна поділити на частини, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої норми. Домашній працівник розпоряджається вільним часом на свій розсуд, а у вихідні може працювати лише за домовленістю.
Домашнім працівником не може стати людина, молодша за 16 років.
Нагадаємо, що згідно з даними ООН, жінки виконують найбільшу кількість неоплачуваної роботи у світі. Як результат, у них залишається менше часу на оплачувану працю, або ж вони змушені поєднувати їх.
Киянка та мати двох дітей Галина Самчук порахувала, що хатня робота, яку вона виконує, на місяць коштувала б сім’ї 47 тисяч гривень. Так, лише догляд за обома дітьми з розрахунку 70 грн на годину, помножений на 14 годин на день і 30 днів на місяць, коштуватиме понад 29 тисяч гривень.
Деякі жінки, обурені хатньою нерівністю, йдуть відстоювати права в суді. Так, кілька років тому в Китаї чоловіка зобов’язали виплатити колишній дружині компенсацію за роки неоплачуваної хатньої праці. Схожі випадки відбуваються й у ЄС, а стосуються вони не лише партнерів.
В Італії мати через суд виселила двох синів, які постійно байдикували вдома.