Пити каву й садити квіти: в Україні створюють новий формат проживання в геріатричних будинках

Міністерство соціальної політики України працює над реформою геріатричних пансіонатів. Відомство планує змінити підхід до їхньої організації, щоб вони стали схожими на звичайні будинки з підтримкою соціального працівника. У таких умовах літні люди зможуть жити у звичному для себе ритмі.

Про це розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович у коментарі hromadske під час конференції “Війна жіночого роду”.

Фото: пансіонат для літніх людей “Рідний дім”

Вона пояснила, що зараз, коли літня людина втрачає здатність піклуватися про себе, наприклад через деменцію, родичі або самі беруть на себе догляд, або звертаються до геріатричного інтернату. Такі заклади зазвичай закритого типу, розташовані далеко – у лісах – і розраховані на сотні мешканців.

На її думку, головна проблема полягає в тому, що люди літнього віку мають свої звички, щоденний розпорядок, улюблені страви, і їм важко адаптуватися до жорстких правил інтернатів, де все підпорядковано загальному графіку. Жолнович порівняла це з життям в армії та наголосила, що така модель схожа на позбавлення волі.

Вона зазначила, що досить змінити саму структуру закладу: створювати невеликі будинки, де соціальний працівник буде не керівником, а помічником. 

“Якщо люди мають можливість заварити собі каву, підігріти обід, вийти на вулицю, прокинутись, коли вони хочуть, то це якісний догляд“, – пояснила посадовиця.

Міністерство вже розпочало перехід до такого формату, поступово закриваючи великі інтернати. Насамперед у нові будинки планують поселяти внутрішньо переміщених осіб, які досі залишаються в небезпечних регіонах під обстрілами, бо не хочуть жити у звичайних інтернатах.

Щоб запропонувати їм альтернативу, міністерство планує організовувати так зване підтримане проживання в громадах: шукати покинуті будинки, які міжнародні партнери допоможуть відремонтувати, а держава забезпечить оплату праці персоналу. Жолнович підкреслила, що в такий спосіб люди зможуть жити майже як раніше, приміром доглядати за квітами, пити каву зранку й зберігати звичний ритм життя.

Нагадаємо, що у 2024 році монітори Національного превентивного механізму здійснили 543 візити до місць несвободи. Зокрема, провели 142 перевірки закладів системи соцзахисту, підпорядкованих Мінсоцполітики, а також 38 приватних установ.

Омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що найчастіше фіксували порушення, пов’язані з перенаселенням – житлова площа на одну людину не відповідала нормам. У кімнатах бракувало меблів, приміщення були занедбані, не мали необхідного обладнання для маломобільних людей, а медичну допомогу або не надавали, або надавали із затримуванням. У багатьох інтернатах не вистачає медичного персоналу.

Також, за його словами, в окремих закладах підопічним забороняють перебувати в житлових кімнатах удень. Він наголосив, що приватні пансіонати часто закриті для громадськості й контролю з боку держави. Їхні власники відкривають заклади без внесення до реєстру надавачів соціальних послуг.

Серед порушень у таких установах: відсутність медичної допомоги, ізоляція підопічних, заборона на спілкування з рідними, вилучення особистих речей і банківських карток, випадки прив’язування до ліжка.