Психологічна підтримка, юрдопомога та соцгарантії є лідерами серед потреб у постраждалих від війни українців

Опитані соціологами українці серед допомоги, якої найбільше потребують постраждалі внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну, називають психологічну допомогу (85%), соціальні гарантії (80%) та юридичну допомогу (74%).

Такі дані дослідження, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень. 

Скриншот сторінки дослідження

Дослідники поцікавились думкою 1119 повнолітніх людей, які живуть на підконтрольній українському уряду території, а також проводили фокус-групи з переселенцями, тими, хто мешкає у зоні бойових дій, зокрема багатодітними родинами, сім’ями зниклих безвісти, тими, хто втратив житло або інше коштовне майно. 

До фокус-груп також включали людей, яких визнали постраждалими за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

Щонайменше 64% опитаних назвали серед потреб постраждалих від війни фізичний захист, а 63% – емоційну підтримку. Потрапила до переліку й зміна місця проживання (49%), а у варіанті “інше”, що обрали 3%, переважно йшлось про потребу у грошах. 

Під час фокус-груп та інтерв’ю учасники дослідження також казали про необхідність психологічної, медичної, соціальної, фінансової, юридичної та інших допомог. Серед переселенців популярною є допомога з пошуком житла, нової роботи та соціалізація на новому місці проживання. 

Респонденти, розповідаючи про чинний стан справ, оцінювали процес отримання підтримки від уряду здебільше негативно. Однією з проблем, на яку вказували, є бюрократія. Інші дослідження вже фіксували запит на зменшення бюрократії, наприклад, серед ветеранів та військових. 

“Документи, інстанції – без кінця. З одного кабінету в інший кидають, переганяють. Навіть ті гроші, які мали б виплачувати, виплачують з великими затримками. Пенсію дитині оформити – треба пройти 20 кіл пекла. І в результаті отримати 3 копійки”, – поділилась з дослідниками ХІСД одна з потерпілих через війну під час фокус-групового опитування. 

Поліціянтки допомагають літній мешканці Донеччини, яка евакуювалась до Рівного у 2024 році разом з групою цивільних

Частина опитаних позитивно оцінювала певну підтримку від держави. Так, багатодітні матері та ті, які виховують одну дитину, позитивно висловились про доступність гуманітарної допомоги. 

Втім, учасники фокус-груп казали, що реально допомогу отримати від благодійників, фондів та волонтерів, а не від держави. Окремо внутрішні переселенці скаржилися на проблеми з отриманням виплат через складне оформлення документів й труднощі підтвердження факту так званої “прописки”. 

Проблеми, з якими стикають українці, які живуть не за офіційним місцем реєстрації, не нові, й стосуються різних сфер як-от медичної чи права голосувати на виборах. Центр прав людини ZMINA ще до початку великої війни звертав увагу уряду на це.

Серед громадян чимало тих, які розв’язують питання, що виникають через “прописку”, вдаючись до корупції.  Своєю чергою це негативно впливає на стан дотримання прав людини. 

Нагадаємо, що в парламенті державну політику підтримки переселенців називали проваленою, бо та зосереджена на виплатах, які є мізерними.