Українці часто не бачать проблем із інститутом “прописки”, бо вирішують їх корупційно – експертка

Дата: 08 Квітня 2019
A+ A- Підписатися

Серед населення, яке проживає не за місцем реєстрації, інститут реєстрації місця проживання зрідка асоціюється з проблемами, які можуть виникати через неї.

Про це в коментарі Центру прав людини ZMINA розповіла експертка Альона Луньова.

На її думку, причин для ігнорування впливу прописки на життя в українців є чимало.

“По-перше, рівень довіри жителів України до державних інституцій геть низький, що призводить до того, що люди намагаються звести спілкування з державними органами до мінімуму. І якщо є фінансова можливість звернутися до приватних медичних установ чи до посередників в отриманні адміністративних послуг, це виявляється шляхом уникнення складнощів, які виникають під час отримання цих послуг не за місцем реєстрації. Крім того, не варто забувати про те, що існують корупційні варіанти вирішення питань доступу до певних послуг. По-друге, скільки разів у житті необхідно вклеювати фотографії в паспорт чи влаштовувати дитину в перший клас? Один? Два? Це занадто рідко, щоб від складнощів під час отримання послуги чи проходження певних процедур відчувати тривалий дискомфорт”, – зазначила Луньова.

Слова експертки підкріплюються даними загальнонаціонального опитування “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”, що проводилось у межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізується партнерським консорціумом із Центру прав людини ZMINA, аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень за підтримки Європейського Союзу.

Так, 21% опитаних мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, відповіли, що їхні права обмежені. Водночас соціологи питали про ставлення до інституту реєстрації місця проживання двічі у тих самих людей на початку та наприкінці інтерв’ю, і 36% опитуваних змінили свою думку.

“Майже кожен шостий респондент змінив свою думку на більш негативну і кожен шостий – на більш позитивну. Це свідчить про те, що погляди щодо реєстрації місця проживання не сформовані та можуть змінюватися після додаткового інформування про роль реєстрації місця проживання в повсякденному житті”, – зазначили аналітики.

ДОВІДКА. У дослідженні “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини” взяло участь 7400 респондентів. Воно складається з двох окремих опитувань, що проводилися послідовно упродовж серпня-вересня 2018 року. Перше загальнонаціональне опитування проводилося серед населення України віком від 18 до 75 років. Збір даних відбувався з 2 по 22 серпня 2018 року. Всього було опитано 5400 осіб. Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента. Другим стало опитування мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації. Опитування міського населення віком 18–75 років, яке проживає не за місцем реєстрації, проводилося з 7 по 16 вересня 2018 року на підконтрольній українській владі території. Загалом було опитано 2000 осіб методом особистого інтерв’ю за маршрутом (на вулиці).

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: