Прокурор Ганілов міг отримати хабар від генпрокурора за фальшиві свідчення проти керівництва НАБУ та САП: зареєстрували кримінальне провадження

Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження за заявою Центру протидії корупції щодо отримання прокурором Олександром Ганіловим службової квартири площею 110 квадратних метрів у Печерському районі Києва.

Про це пише ЦПК, посилаючись на повідомлення від НАБУ про початок досудового розслідування.

Олександр Ганілов

Так, у ЦПК вважають цю квартиру хабарем від генерального прокурора Руслана Кравченка. Там припускають, що житло Ганілов отримав за процесуальні рішення в справах проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та за укладення угоди  зі слідством з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком.

28 листопада 2025 року генеральний прокурор підписав наказ, за яким Ганілов отримав службову квартиру в Києві. Заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан заявила, що Кравченко підписав наказ через кілька днів після того, як Ганілов уклав угоду про визнання винуватості з нардепом Федором Христенком, якого називають агентом російських спецслужб.

Після цього ЦПК звернувся до НАБУ із заявою про можливий злочин. На підставі цієї заяви бюро відкрило провадження. Слідчі перевірятимуть, чи отримав Ганілов квартиру за сприяння Кравченка як неправомірну вигоду в особливо великих розмірах.

Щербан також заявила, що надання квартири підлеглому одразу після ухвалення потрібних процесуальних рішень може свідчити про хабар, а не про службове забезпечення. Вона додала, що використання силових органів для тиску на детективів НАБУ є зловживанням владою. Якщо ці факти підтвердяться, відповідальні особи мають бути притягнуті до правової відповідальності незалежно від посад і прізвищ.

У ЦПК також стверджують, що в липні під час атаки на НАБУ і САП окремі посадовці створили злочинне угруповання, щоб дискредитувати антикорупційні органи та помститися за розслідування щодо ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова, Тимура Міндіча та інших осіб з оточення президента. Розслідування проводили в межах справи “Мідас”.

До можливих учасників цього угруповання в організації зараховують колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, ексголову СБУ Василя Малюка, першого заступника голови СБУ Олександра Поклада, колишнього першого заступника начальника ДЗНД СБУ Сергія Дуку та їхніх підлеглих.

22 липня Верховна Рада ухвалила закон, який позбавляв НАБУ і САП незалежності. Президент Володимир Зеленський підписав його того ж дня. Напередодні, 21 липня, СБУ та ДБР за погодженням Офісу генерального прокурора провели понад 50 обшуків у працівників НАБУ. Після цього суд узяв під варту детективів Руслана Магамедрасулова і Віктора Гусарова – вони провели в СІЗО майже п’ять місяців. Тоді ж СБУ заявила про нібито вплив народного депутата Христенка на НАБУ. 

У вересні минулого року Христенка передали Службі безпеки України з Об’єднаних Арабських Еміратів. За інформацією медіа, це відбулося за політичною домовленістю. Журналісти писали, що від нього планували отримати свідчення для фальсифікації кримінальних проваджень проти детектива Магамедрасулова та керівництва НАБУ і САП.

Нагадаємо, що в Україні готують черговий удар по антикорупційних органах. Народні депутати та експерти припускають, що дії проти НАБУ і САП можуть координуватися через угоду з народним депутатом Федором Христенком, яку суд затвердив напередодні звільнення детектива Руслана Магамедрасулова. Ймовірно, влада може використати це для тиску на незалежні розслідування та топпосадову корупцію.

Народна депутатка Анастасія Радіна зазначила, що угоду уклали в закритому режимі й суспільство не знає її змісту. Влада пояснює закритість міркуваннями державної безпеки. Однак з огляду на обставини та події, які передували підписанню документа, нардепка сумнівається, що в угоді не заклали рішень, які згодом можуть використати проти НАБУ і САП.