Pro bono – «джентльменський тон» сучасного юридичного бізнесу

Дата: 24 Травня 2012
A+ A- Підписатися

Практика pro bono для деяких українських юристів – давно реальність. З ініціативи адвоката чи юридичної компанії чимало послуг надається на безоплатній основі. Однак правники не часто афішують такі добрі справи. Тому й виходить, що про послуги pro bono майже не відомо тим, кому реально потрібна юридична допомога, але грошей на неї бракує. Ті ж юридичні компанії, які готові надавати свої послуги безкоштовно, часто зіштовхуються з відсутністю традицій і культури pro bono в Україні.

Оголошується День безоплатної правової допомоги

Третій рік поспіль Асоціація правників України (АПУ) запрошує всіх правників взяти участь у «Всеукраїнському дні безоплатної правової допомоги». У цьому році така акція відбуватиметься 25 травня. Свою готовність надавати безкоштовні консультації вже підтвердили 27 юридичних компаній та приватних юристів із різних регіонів України.

pro-bono

Безоплатна кваліфікована допомога надаватиметься, в першу чергу, малозабезпеченим людям, громадським, благодійним та іншим неприбутковим організаціям, а також суб’єктам малого підприємництва.

Виконавчий директор АПУ Олександра Егерт розповідає, що кваліфіковану юридичну допомогу 25 травня зможе отримати кожен: «У день проведення акції безоплатної допомоги не потрібно нести посвідчення пенсіонера чи довідку про доходи. Її отримає кожний. У тих же фірмах, які постійно працюють за цією системою, існують свої вироблені критерії, кому і як вони готові допомогти на безоплатній основі. У першу чергу, це стосується якихось знакових справ або ж є усвідомлення того, якщо не вони візьмуться за справу, то більше цій людині вже ніхто не допоможе», – каже Егерт.

І додає, що дуже важливо, щоб культура pro bono розвивалася не скільки під егідою держави, скільки із усвідомлення самими юристами, наскільки це важливо для суспільства і розвитку правової держави.

Аркадій Бущенко, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини впевнений, що такі професії, як лікарі, вчителі, адвокати, мають соціальне навантаження: «Адвокат зобов’язаний піклуватися про правову систему держави, адже це інструмент, в якому він може заробляти гроші. Якщо система руйнується, це неминуче впливає і на його діяльність».

З історії питання

Pro bono (з латинської pro bono publico – заради суспільного добра) – це професійні послуги, які надаються добровільно і безоплатно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг.

Класичне pro bono зародилося наприкінці ХІХ століття у США. У 1917 році в країні діяла 41 програма безкоштовної правової допомоги бідному населенню, до 90-х років ХХ ст. їх налічувалося вже понад 900. Практика pro bono як форма професійної відповідальності юриста вперше зафіксована в Кодексі професійної етики Американської асоціації юристів у 1969 р. Зокрема, правники в більшості штатів США мають етичний обов’язок за рік відпрацювати щонайменше 50 неоплачуваних годин.

У Європі французька гільдія адвокатів ще в XIII–XIV ст. зобов’язувала адвокатів здійснювати безкоштовну юридичну допомогу бідним.

Сьогодні у Великій Британії відносини у контексті pro bono між юристами та мережею некомерційних організацій координуються організацією Lawworks, створеною в 1997 році. Наприклад, тільки у 2007 році була надана допомога по 35 тисячах юридичних проблем. В Ірландії з 2005 року практика pro bono також здійснюється через мережу некомерційних організацій, що збирають від громадян заявки на безкоштовну правову допомогу.

У Російській Імперії відомі гучні справи із захисту селян та робітників адвокатом Федором Плевако. Він не тільки допомагав бідним безкоштовно, а й часто оплачував непередбачувані витрати своїх клієнтів.

Соціальні та іміджеві pro-«бонуси»

В Україні день безоплатної правової допомоги, започаткований у 2010 році, вже підтримала низка адвокатських об’єднань та юридичних фірм. Та чимало компаній і приватних юристів безкоштовно працюють не лише в цей день. Самі правники визнають, що ні один бізнес не може повноцінно існувати без соціальної відповідальності.

Ірина Назарова, управляючий партнер ENGARDE Attorneys at Law пояснює участь компанії у справах pro bono так:

 «Кожен член команди ENGARDE як юрист за покликанням чудово розуміє, що перебуває у вигіднішому становищі для того, щоб допомагати соціально незахищеним верствам населення, благодійним, суспільним та іншим некомерційним організаціям у правових питаннях. Тому компанія регулярно надає юридичні послуги на умовах pro bono в різних галузях права».

Тетяна Єфремова, керівник PR-департаменту ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» зауважує: «Незважаючи на те, що основною метою будь-якої комерційної структури є отримання прибутку, тема безоплатної соціально корисної діяльності є важливою з декількох причин. Такі заходи сприяють популяризації та розвитку галузі, підвищують внутрішню мотивацію персоналу, формуючи гордість за роботодавця, благодійно впливають на сприйняття компанії клієнтами та спільнотою тощо».

Про участь юридичної фірми «Гвоздій та Оберкович» в програмі pro bono розповідає її партнер Сергій Оберкович: «Переважно такі проекти стосуються питань захисту у цивільних і кримінальних справах, питань заподіяння шкоди, житлових питань, розробки та опрацювання законопроектів. Як правило, наш клієнт – це постраждала сторона або особа, якій завдано збитків, тобто сторона, до якої було неправомірно застосовано приписи законодавства і яка не могла самостійно захистити свої інтереси. Як і в більшості світових юридичних фірм, у нашій компанії практикується надання безоплатної правової допомоги щонайменше в обсязі 3-5% відсотків робочого часу».

Сергій Оберкович розкриває ще один аспект практики pro bono: «Така діяльність є також хорошою нагодою для молодших юристів під наглядом старших колег вдосконалити свої знання та практичні навики, а для клієнта отримати якісні послуги та позитивний результат».

Як додає Ольга Пікульська, PR-менеджер юридичної фірми «Астерс», з pro bono компанія не лише пропагує соціальні цінності, а й передає знання.

«Не тільки хлібом насущним живе людина. Ми готові ділитися нашою експертизою, – розповідає Пікульська. – Надзвичайно важливо заохочувати працювати в pro bono й інші юридичні компанії. Наприклад, масова допомога для населення надається саме з боку невеличких юридичних компаній, які займаються цивільними справами. Тому було б неправильно зводити на п’єдестал винятково великі компанії й відкидати малі».

Власне, для реалізації програм pro bono не потрібно великих витрат. Більше того, беручи участь у подібних проектах, юридична компанія отримує додаткову можливість інформувати про себе й отримувати нових клієнтів, а отже заробляти.

Так, юридична компанія «Юстікон» упродовж року виділяє певні безоплатні години для консультації громадян, які попередньо по телефону записалися на зустріч. «Ми не в змозі братися за серйозні з кількох томів  справи. Але ми охоче консультуємо й допомагаємо розібратися для початку, що потрібно тій людині, яка до нас звернулася. Завдяки практиці pro bono ми також знаходимо собі клієнтів», – підсумовує партнер компанії Сергій Шурміль.

Поширювати досвід – етап № 2

Наразі одним з головних завдань, яке вирішують ініціатори та прихильники українського pro bono, полягає у поширенні цього досвіду для більшої кількості компаній.

«Вийти за межі заробляння грошей – це так би мовити тест на зрілість. Для цього потрібні належні умови, про які ще 15 років тому годі було говорити. Наразі ми можемо стверджувати, що pro bono є актуальним і час формувати необхідні механізми. Наприклад, яку кількість часу і обсягу роботи виділять під pro bono, з’ясувати інтелектуальну компоненту. Не йдеться про благодійність, яка прийнята в Україні, – дайте грошей. Мова про те, щоб поділитися своїми знаннями та фаховими навичками», – вважає Олександр Павліченко, директор Української фундації правової допомоги.

За його словами, досвід надання такої безоплатної допомоги в Україні є, однак про це практично ніхто не говорить. «У нас не прийнято «вихвалятися» своїм благодійництвом. Однак це не хизування, а скоріше формування того діалогу – між юридичними компаніями й особами, які потребують допомоги. Парадокс, коли бізнес готовий працювати, але не створене «поле», в якому діяти».

Як варіант, він пропонує до такого діалогу долучати третіх осіб, представників неурядових організацій, таких як, наприклад, Українська фундація правової допомоги. «У цьому діалозі ми можемо виступати як швидка «медична» допомога. Погодьтеся, вона потрібна не завжди і не всім – але кожному в конкретний момент. Для цього людина звертається у відповідний медичний заклад. Власне, це і необхідно створити в юридичному бізнесі», – підкреслює Павліченко. Він переконаний, що для створення «юридичної швидкої» треба для початку підключити всі організаційні ресурси. Питання фінансів – це вже наступний етап.

Всі співрозмовники переконані, що дуже важливо інформувати про програми pro bono не тільки в спеціалізованих юридичних виданнях. Тому багато юристи також співпрацюють із загальнонаціональними чи місцевими ЗМІ, відповідаючи на запити читачів, що стосуються необхідності правового тлумачення.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, для Юридичної газети 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: