Придністровського журналіста від тюрми “врятувала” Україна

Дата: 27 Липня 2015
A+ A- Підписатися

Журналіст Сергій Ільченко, переслідуваний придністровськими спецслужбами, вийшов на волю після 4 місяців ув’язнення. Він не планує припиняти критику влади Придністров’я і хотів би залишитися жити в Україні.

Про це розповів Сергій Ільченко Центру інформації про права людини.

Ільченко розповідає, що українські журналісти, правозахисники та МЗС України зіграли ключову роль у його звільненні. Роль Молдови була значно меншою. Щоб вийти на волю, журналіст змушений був підписати свідчення, фактично обмовити себе.

Коли я вийшов і спілкувався вже з молдавською приймаючою стороною, я побачив, що Молдова найбільше не хоче сваритися з Придністров’ям. Будь-яка допомога носить в Молдові неофіційний характер, тому що там мене не вважають ані політичним в’язням, ані біженцем, ніким“, – розповідає журналіст.

Його випадок – не поодинокий, тому журналіст замислюється про системну допомогу колегам, які опинилися в подібній ситуації: “Справа не в моїх амбіціях, а в тому, що таких випадків – десятки. І ось, до речі, вже зараз, коли я тут, в Одесі , спілкувався з людьми, виникла ідея про організацію товариства політв’язнів Придністров’я – просто для елементарного захисту “побутових” прав“.

У журналіста вкрали машину, але міліція не приймає заяви.

“Каже: а ви приїжджайте, напишіть, ми по телефону нічого робити не будемо. В Одесі я виступив і відмовився від своїх зізнань, які з мене видавили, і якщо я приїду, то ризикую знову опинитися там в наручниках і вже надовго“, – коментує журналіст.

Сергій Ільченко незадоволений ситуацією в Придністров’ї і не приховує цього: “Молдова є таким собі по виду європейським, а по суті абсолютно проросійським тилом Придністров’я, який забезпечує його часткову легалізацію. Придністров’я – це ненормальне утворення. Якщо говорити по факту, що там відбувається, то там вузький прошарок бюрократії виконує роль дуже жорсткої окупаційної адміністрації. У Придністров’ї придушується будь-яке інакомислення, там саджають людей за участь у мітингу протесту, навіть офіційно дозволеному“.

Учасники протестів, навіть офіційно дозволених владою, піддаються переслідуванням з боку місцевого КДБ – до них приходять додому, найчастіше вночі, погрожують, багатьох заарештовують. При цьому 90% учасників таких мітингів – це люди, яким близько 70. Журналіст також розповідає, що з ним у камері сидів 26-річний молодик з числа організаторів мітингу в Тирасполі. Перспективи цього хлопця набагато гірші, зауважує Ільченко, адже він менш відомий і за нього ніхто особливого не вступається.

Ось цей, даруйте, ГУЛаг на Дністрі, цей осколок “русского міра”, з нього, як гній, тече корупція на сусідні регіони, російська пропаганда абсолютно розгнуздана… Молдова цим заражена повністю. Цього анклаву не повинно бути, там повинно бути відновлено ​​нормальне життя“, – каже Ільченко.

Такі погляди і стали причиною переслідування – хоча журналіст зауважує, що раніше висловлювався менш радикально, ніж зараз, після чотирьох місяців за гратами.

Я не маю наміру змінюватися, мене не залякали. Я маю намір продовжувати боротьбу, але я розумію, що в осяжному майбутньому, найближчі років 5-7, а може й 10 мені в Придністров’ї не можна показуватися, бо на мене одягнуть кайданки. А в Молдові від мене будуть вимагати мовчання та нероздмухування скандалів. Мене це, безумовно, не влаштовує…“, – зазначає Сергій Ільченко.

Ільченко виїхав разом із сином, теж журналістом, який вів кампанію з його звільнення, та планує влаштовуватися в Україні, в “країні, де права людини – не порожній звук“. Каже, що перебуває в пошуках роботи і відкритий для участі в різних проектах.

Нагадаємо, придністровські спецслужби переслідували місцевого журналіста Сергія Ільченка за його критику існуючого режиму в регіоні, а також за симпатії до України. Офіційні звинувачення – нібито поширення в мережі публікацій, які закликають до повалення “законної влади” в Придністров’ї та збройного протистояння з Росією. Він був затриманий 18 березня в Придністров’ї місцевим Міністерством державної безпеки (МДБ).

У Сергія Ільченко де-юре громадянство Молдови та Російської Федерації (місцева особливість – всі придністровці через невизнаність регіону мають по кілька паспортів – ред.). При цьому у нього українське коріння, і тому він має посвідчення закордонного українця.

Ільченко вів у соцмережі Facebook групу “Придністров’я без корупції”, де критикував владу Придністров’я, а також писав багато аналітичних матеріалів на цю тему.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: