Правозахисники відзначили низку позитивних зрушень щодо прав ЛГБТ в Україні – звіт
Правозахисний ЛГБТ-центр “Наш світ” у своєму щорічному звіті відзначив низку позитивних зрушень щодо прав ЛГБТ в Україні. Зокрема те, що правоохоронці стали більш активно захищати публічні заходи за права ЛГБТ від нападів, а Міністерство внутрішніх справ розробило законопроєкт щодо криміналізації злочинів ненависті за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Про це йшлося під час онлайн-презентації звіту “Об’єднані проти насильства”.
У міжнародний день прав людини Amnesty International та KyivPride підсвітили будівлю Київради та КМДА кольорами веселки. Фото надані організаціямиСеред позитивних зрушень також те, що в Україні скасували дискримінаційну заборону для гомосексуальних людей бути донорами крові.
Крім того, пишуть у звіті, у лютому 2021 року Європейський суд з прав людини почав розгляд справи “Маймулахін і Марків проти України”. Це один з двох позовів, поданих до органу “Нашим світом” ще у 2014 році. У ньому позивачі скаржаться на порушення їхніх прав через відсутність в Україні правової можливості укладати одностатеві цивільні шлюби. Правозахисники очікують, що суд встановить факт такого порушення і ця практика зміниться.
У звіті наголошують, що вперше в історії України на найвищому політичному рівні “були дані конкретні обіцянки у сфері захисту прав ЛГБТ”. Йдеться про зустріч президентів України і США, за підсумками якої держави підписали Хартію стратегічного партнерства Україна – США:
“Україна та Сполучені Штати підтверджують важливість виявлення поваги до прав людини та основоположних свобод відповідно до міжнародних зобов’язань і обов’язків, а також боротьби з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і дискримінацією, у тому числі проти ромів і ЛГБТ”, – йдеться у документі.
Однак наразі, констатують автори звіту, представники органів державної влади в Україні практично не торкаються питань ЛГБТ у своїх виступах і заявах: уникають як підтримки, так і засудження гомофобних висловлювань чи закликів своїх колег і громадських діячів.
Збереглася в минулому році й тенденція до зменшення кількості гомофобних рішень і звернень місцевих рад:
“Місцеві ради майже припинили ухвалювати явно протизаконні рішення про обмеження ЛГБТ+ заходів на їхній території та закликати центральну владу до заборони “пропаганди гомосексуалізму” – тепер у їхніх зверненнях йдеться переважно про відмову від ратифікації Стамбульської конвенції та просування “гендерної ідеології”, а також засуджуються будь-які кроки на захист інтересів ЛГБТ+ людей”, – пишуть у звіті.
Згадали у ньому й про “скандал навколо майбутнього кінофільму “Мій юний принц”. Низка депутатів, релігійних та консервативних організацій обурилась тим, що стрічку, яка торкається ЛГБТ-тематики, підтримала Державна агенція з питань кіно та вимагали, аби фінансування скасували. Представники органу водночас заявили, що “згідно з Конституцією, однією з основних засад державної політики у сфері культури є забезпечення свободи творчості, що дотримання рівних прав та можливостей, засноване на принципах багатоманітності та рівності”.
Попри те однак, що поліція у 2021 році загалом ефективно захищала учасників публічних ЛГБТ-заходів від нападу агресивних опонентів, у практиці розслідування злочинів ненависті та інших порушень цієї групи людей не відбулося помітних змін.
“Проблема гомофобної та трансфобної агресії є справді актуальною для української ЛГБТ-спільноти: кількість та агресивність нападів на ЛГБТ-заходи та організації останніми роками лише збільшується в усіх містах, де помітна ЛГБТ-активність. Ефективність поліцейського розслідування всіх цих випадків близька до нульової”, – констатують у звіті.
Водночас позитивними кроками з боку поліції і прокуратури у документі називають підтримку ухвалення законопроєкту #5488, який має криміналізувати злочини ненависті за ознакою СОГІ.
“Однак адвокаційні зусилля правоохоронних органів України щодо ухвалення цього документа Верховною Радою, наразі здаються нам надто мало помітними та недостатніми, щоб подолати спротив релігійного лобі”, – зазначають автори звіту.
Що ж стосується позиції українських церков, як “найбільшого противника рівності для ЛГБТ”, то у 2021 році вони, за спостереженнями правозахисників, “дуже рідко висловлювалися з приводу цього питання”. Натомість релігійні діячі “зосередилися на непублічному лобіюванні своїх інтересів на зустрічах з високопосадовцями та політиками”, вважають автори звіту:
“Тепер їхні представники практично не закликають до заборони “пропаганди гомосексуалізму”, натомість говорячи про захист свобод слова та віросповідання, а також “традиційної сім’ї”, яким, нібито, загрожує рівність прав для ЛГБТ-людей”.
З детальним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
