Компенсація за зруйноване житло на Донбасі: українцям радять звертатися до ЄСПЛ

За шість років збройного конфлікту Україна так і не спромоглася створити дієвого механізму компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Тож Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) рекомендує потерпілим громадянам України звертатись із заявами до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Про це повідомили правозахисники УГСПЛ, презентуючи свій звіт “Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту”, передає кореспондент видання ZMINA. 

Вони не погоджуються з позицією держави і нарікають, що вона так і не розробила ефективного адміністративного механізму компенсації. В УГСПЛ називають порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які лишилися на попередньому місці проживання, дискримінаційним. Адже він не поширюється на переселенців та українців, майно яких розташоване на непідконтрольних Україні територіях. 

Цьогоріч із Державного бюджету лише 133 людини отримають відшкодування за зруйноване або пошкоджене житло. Максимальна сума виплати – 300 тисяч гривень.  

В УГСПЛ пояснюють: якщо стався терористичний акт, то на підставі Конституції та закону про боротьбу з тероризмом в України є позитивний обов’язок компенсувати заподіяну шкоду. Після цього вона може стягувати ці збитки з Російської Федерації.

Правозахисники вказують, що в Україні немає єдиного реєстру зруйнованого чи пошкодженого майна. Це ускладнює виплати, адже немає належного орієнтованого розрахунку бюджетних коштів, які мають бути сплачені потерпілим. 

Окрім цього, юристи УГСПЛ нарікають, що деякі кримінальні провадження не розслідують або ж розслідують у різних органах – Нацполіції, Генпрокуратурі та СБУ. Кожен із цих органів окремо збирає докази та проводить досудове розслідування, що, на думку правозахисників, свідчить про відсутність загальної стратегії в переслідуванні винних та призводить до різних варіантів кваліфікації злочину, затягування розслідувань та бездіяльності слідчих. 

Координаторка мережі громадських приймалень УГСПЛ Наталія Козаренко вказує на різну поведінку суддів під час розгляду таких справ. Єдиного алгоритму їхнього розгляду немає, тож судді бояться ухвалювати рішення на користь постраждалих. Часто суди покладають на потерпілих судовий збір. 

“Один суд вимагав від постраждалої сторони надати довідку про те, яке саме формування обстріляло будинок. Інший – довідку, хто проводив оцінку майна, хоча це не передбачено законодавством. Судді не знають, як правильно себе поводити в таких справах”, – розповіла правозахисниця. 

На сьогодні немає жодного рішення суду про відшкодування, яке б набуло чинності. Верховний Суд уже три роки не розглядає таких справ. 

Окрім цього, українці не можуть отримати компенсації, якщо слідчі не встановили злочинців, які зруйнували або пошкодили житло. 

Також правозахисники вказують на відсутність відшкодування збитку за мобілізоване військовими майно. 

Правозахисна організація вважає: щоб усунути порушення майнових прав у цій категорії справ, необхідно розробити окремий закон про компенсацію за зруйноване житло та внести зміни до Конституції України про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. 

В оприлюдненому звіті міститься інструкція захисту майнових прав, зразок запиту щодо ухвалення рішення про примусове відчуження майна, заява щодо складання акта про примусове відчуження та проведення оцінювання майна, заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно, запит щодо місць дислокації військовослужбовців та позивна заява. 

За даними Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, на підконтрольній уряду України території Донеччини зруйновано або пошкоджено 13 030 житлових будинків усіх форм власності. Із них – 1 129 багатоквартирні та 11 901 – приватні будинки. Луганська обласна військово-цивільна адміністрація повідомляє про 7 468 зруйнованих помешкань. До правозахисної організації по допомогу звернувся 171 українець починаючи із 2015 року. Наразі УГСПЛ супроводжує 60 таких справ.

У Мінветеранів оцінюють приблизну суму на відновлення помешкань, що постраждали на підконтрольній уряду України території Донеччини та Луганщини, у 2,7 млрд гривень.

Нагадаємо, справедлива та розумна компенсація за житло, зруйноване чи пошкоджене внаслідок збройного конфлікту, увійшла до дорожньої карти для Верховної Ради від 18 громадських організацій. 

Така компенсація, на переконання експертів, має відбуватися за прозорою доступною позасудовою процедурою, закладеною окремим спеціальним законом, що відповідає всім критеріям легітимних очікувань у захисті майнових прав. Водночас важливе вдосконалення механізму виплат компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок збройної агресії РФ, передбаченого урядовою постановою.

Громадські організації вважають також за необхідне розробити національний механізм компенсації жертвам серед цивільного населення, які постраждали під час війни або члени сім’ї яких загинули внаслідок конфлікту.