Понад 80% українців мають вищий за середній рівень медіаграмотності – дослідження
Частка української аудиторії з вищим за середній рівнем медіаграмотності за 2020–2022 роки зросла з 55% до 81%.
Про це свідчать дані Індексу медіаграмотності і Дослідження громадської організації “Детектор медіа” з визначення Індексу медіаграмотності українців, тобто рівня вміння критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції від ГО “Детектор медіа”.
Джерело: ROBIN WORRALL / UnsplashЯк зазначили дослідники, рівень медіаграмотності українців суттєво зріс у порівнянні з показниками першої та другої хвилі дослідження 2020–2021 років.
Відповідний індекс визначається за 10-бальною шкалою: середнє значення показника зросло з 4,8 бала у 2020 році до 5,9 бала у 2022 році.
Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 6% українців є низькою, у 13% – нижча за середню, 50% української аудиторії має вищий за середній рівень медіаграмотності, 31% – високий.
Як пояснили дослідники, рівень медіаграмотності визначали в чотирьох категоріях. Частка аудиторії з високим рівнем компетентності за два роки зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності:
- розуміння ролі ЗМІ в суспільстві (із 45% до 72%);
- цифрової компетентності (із 49% до 64%);
- чутливості до спотвореного контенту (з 56% до 66%).
Виняток становить лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився.
Дослідники ДМ пояснили, що в основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження “Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії”, підготовленого на замовлення “Детектора медіа” (січень 2020 року).
Уточнена модель медіакомпетентності охоплює чотири категорії та 42 індикатори.
Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації / фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.
Загальнонаціональне кількісне опитування проводилося за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA) компанією “New Image Marketing Group” на замовлення ДМ в грудні 2022 – січні 2023 року. Дані зібрано через інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).
Опитування проводилося серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 1200 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим).
Нагадаємо, що за даними дослідження ДМ, кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, за 2020–2022 роки суттєво збільшилася – з 24% до 47%; водночас 20% не так перевіряють, як шукають повнішу інформацію, не перевіряє медіаконтент 31% користувачів.
