Польща не ухвалюватиме рішень, але може формувати порядок денний: експерти про переваги головування Польщі в ЄС для України
Польща, яка цього року головує в Раді ЄС, не ухвалює одностайних рішень, але може формувати порядок денний. Польські експерти сподіваються, що питання щодо України будуть виноситися на перший план.
Про це йшлося під час обговорення стану польсько-українських відносин, яке відбулося 16 січня в Українському кризовому медіацентрі.
Фото: UnsplashЕксперти з міжнародних відносин та представники аналітичних центрів Польщі взяли участь в обговорення стану польсько-українських відносин на початку головування Польщі в ЄС та напередодні президентських виборів у Польщі.
“Держава, яка здійснює головування в Раді ЄС, раніше мала більше компетенцій. Сьогодні ми говоримо про формування порядку денного, а не про ухвалення рішень. Тож Польща, яка зараз головує в Раді ЄС, може лише формувати порядок денний. Вона щось може поставити на перший план і щось на другий. Ми сподіваємося, що питання України займе дещо вищу позицію, думаю, Польща буде це робити”, – звернув увагу координатор програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговський.
Він зазначив, що з огляду на головування в ЄС підтримка Польщі можливо буде полягати у питаннях військової допомоги, певних інструментів передачі Україні озброєння, переговорів, які стосуються майбутнього багаторічного бюджету. Також Польща може допомогти у формуванні певної міжнародної коаліції.
“Польща не буде самостійно приймати будь-яких рішень. Я хотів про це сказати, щоб потім не було якихось звинувачень на адресу Польщі чи надій, які має Україна. Можливо, щось не станеться, що хотілося б. Наприклад, не буде досягнуто консенсусу з іншими європейськими країнами. Отже, не треба мати завищених очікувань, пов’язаних із головуванням Польщі в ЄС”, – зауважив Шеліговський.
Водночас, якими будуть українсько-польські відносини після вступу України до Євросоюзу, буде залежати від умов, на яких це відбудеться, звернув увагу керівник відділу “Україна, Білорусь, Молдова” Центру східних досліджень Тадеуш Іванський.
“В певних галузях і сферах, звичайно, ми будемо союзниками, будемо думати в одному напрямку, а в інших галузях і сферах, можливо, будуть якісь конфлікти. Між сусідами завжди є приязнь, але і суперечок вистачає з огляду на політику, географічне положення. Останні роки показали, що в деяких економічних і торгівельних сферах існує конкуренція. Від нас усіх залежить, яким саме чином ці суперечки будуть вирішуватися”, – зазначив експерт.
Фото: скриншот трансляціїНа його думку, Україна і Польща однозначно будуть союзниками у питаннях безпеки й протистояння загрозі з боку Росії.
“Зверніть увагу, що Євросоюз тоді значно розшириться на Схід. Це буде вже абсолютно інший ЄС у порівнянні з тим, який ми знали ще до розширення 2004–2007 років. І завдання Польщі й України буде полягати в тому, який вигляд матиме політика Євросоюзу на цій території. Тому що ми будемо державами, які межують. Відповідно, перед нами стоять як певні виклики, так і шанси, що саме ми будемо формувати цю східну політику”, – зауважив політолог з Академії бізнесу й фінансів Vistula Бартоломей Новак.
Нагадаємо, у 2025 році в переговорах про членство України в Європейському Союзі буде можливо відкрити перший і тридцять перший кластери, припустила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос.
Перший переговорний кластер “Основи процесу вступу в ЄС” (Fundamentals) може бути відкритий, ймовірно, у квітні–травні 2025 року. Про це єврокомісарка Марта Кос повідомила в грудні 2024 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
У червні 2024 року глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна виконала всі необхідні умови для початку переговорів про вступ до ЄС.
