Подруга загиблого Героя України показала, як ґрунтова вода затопила підготовлені для поховань могили на НМВК

Подруга загиблого Героя України Віталія Дереха та одна з авторок концепції військового кладовища “Пантеон Героїв” у Тернополі Дарця Веретюк показала світлини з території Національного військового кладовища на Київщині: на підготовлених для поховань військових місцях могили затопила вода. Ризик цього був відомий увесь час, поки триває будівництво, бо про це казали місцеві мешканці, екологи та ветерани, але їхню позицію ігнорували. 

Фото Веретюк опублікувала на власній сторінці у фейсбуку. 

Фото: Дарця Веретюк

Створення меморіального кладовища для полеглих військових в Україні обговорюють ще з 2011 рокуі . Увесь час будівництва на Київщині після початку повномасштабної війни ті, хто живуть поблизу, вимагали зупинити роботи.

Перша черга будівництва орієнтовно мала коштувати, як казали в уряді, 1,8 мільярда гривень.

Родичам загиблих бійців та бійчинь обіцяли створити місце для вшанування пам’яті в Биківні, але передумали, про що ZMINA детально розповідала. 

“Маємо гідно вшанувати пам’ять українських Героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Ми назавжди перед ними в боргу”, – казав після перенесення будівництва тодішній прем’єр Денис Шмигаль. 

Людей, які виходили на протести, посадовці звинувачували у провокаціях, пов’язували невдоволених з російськими інформаційно психологічними операціями, а спекуляції продовжували в публічних комунікаціях міністерств. До прикладу, переконували, що люди протестують, бо не хочуть бачити поховання та загалом відкидали усі зауваження про екологічні наслідки.

Протестувальники не приховували своєї мети від громадськості – вони не хотіли, щоб могили затопила ґрунтова вода, що додатково вплине й на їхній добробут. Побоювання людей підтвердили екологи. Діалог між громадянами та посадовцями обіцяв налагодити Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, але результати такої роботи на загал не показував. 

Протестувальників обурювала не лише обрана ділянка: постачальником граніту для кладовища став підсанкційний бізнесмен, учасники тендеру на будівництво разом подорожували за кордон до участі у відборі, а фірму-переможця конкурсу створили за день після його оголошення. Цьогоріч уряд оголосив тендер вже на другу чергу будівництва. 

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у січні 2025-го наказала тимчасово зупинити роботи, але цього не відбулось.  

Територія НМВК. Фото: “Радіо Свобода”

Зрушити ситуацію з місця не допоміг й двотижневий голодний протест ветерана Сергія Янюка на Майдані. Він вимагав, щоб посадовці зустрілися з ним, а одним серед тих, до кого звертався, був президент Володимир Зеленський.

Ветерана не пустили до будівлі Мінветеранів, коли він намагався потрапити туди 29 травня. Янюк разом з небайдужими їздив на місце будівництва на Київщину, щоб пересвідчитись, що роботи тривають, попри судове рішення. 

Янюк під час голодного протесту на Майдані. Фото: Індра Спранс

Громадськість просила владу не спекулювати на горі родин полеглих бійців та бійчинь. 

Зі свого боку родини полеглих публічно давали зрозуміти, як їм не подобається ситуація, що склалась. 

“Нам плюнули в обличчя.”, – казала на пресконференції голова асоціації родин загиблих захисників України “Серце нАЗОВні” Віра Литвиненко.

Так мали б виглядати поховання на території НМВК, за задумом авторів проєкту. Фото: Мінветеранів

Урядовці попри усе обіцяють почати поховання на території меморіального комплексу, а востаннє у липні казали про підготовку шести тисяч місць.

За понад три роки повномасштабної війни сталася низка випадків паплюження могил військових та імпровізованих меморіалів, зокрема в Києві.  При цьому за цей час є приклади, коли у деяких регіонах влада перед облаштуванням таких просторів детально обговорює процес.

У Львові архітектори разом з родинами полеглих цілий рік працювали, щоб змінити проєкт меморіального комплексу.

Нагадаємо, що уряд нещодавно підготував проєкт закону про нову ветеранську політику, який не міняли з 1993 року, за словами самих посадовців.

Ветеранська політика, як неодноразово звертали увагу експерти, не має фокусуватися лише на героїзації та наданні пільг, найпопулярнішими з яких є комунальні субсидії та безоплатний проїзд.

Наявну ситуацію з підтримкою держави самі ветерани називають хаотичною та несистемною, а постійні заяви про можливість отримати безоплатне житло вважають шкідливими, бо ті не відповідають реальності. 

В Україні вже налічують 1,2 мільйона ветеранів, а після війни їх може побільшати до 5–6 мільйонів, за розрахунками уряду. Опитування показують, що щонайменше 40% цивільних українців не відкидають, що теж можуть стати ветеранами.