Пів року арешту, роботи та покарання для військових: як пропонують посилити відповідальність за домашнє насильство

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 3908-1, який посилює відповідальність за домашнє насильство, зокрема збільшує строки адмінарешту для кривдників та строк притягнення до відповідальності. 

Про це повідомили на сайті парламенту. 

Законопроєкт внесла на розгляд Ради на початку минулого року група депутаток, серед яких Марина Бардіна. Авторки документа, окрім збільшення строку арешту для кривдників від трьох до шести місяців, хочуть популяризувати не штрафи, а суспільно корисні роботи і та арешт від семи до десяти діб.

“Штрафи часто сплачуються з бюджету родини, тоді жертва страждає не лише від насильства, але несе ще й економічні збитки – це не завжди мотивує звертатися в поліцію. Ми ж натомість пропонуємо пряме покарання правопорушника шляхом суспільно корисних робіт з одночасним спрямуванням коштів за виконання таких робіт постраждалій особі”, – розповіла Бардіна на сторінці у фейсбуку. 

Законопроєкт також надасть можливість розглядати справи про домашнє насильство без присутності кривдника і притягати до відповідальності за насильство в родині на загальних підставах військовослужбовців та тих, на кого поширюється дія дисциплінарних статутів. Адже наприкінці минулого року міжнародна правозахисна організація Amnesty International розповіла, що поліцейських та військових на Донбасі не карають за насильство над жінками. 

Фото: Reuters

Тож, за майбутнім законом, якщо домашнє насильство вчинив військовослужбовець, поліцейський складатиме адміністративний протокол, але передаватиме справу відповідним військовим формуванням, які вже й вирішуватимуть, починати розслідування чи ні. 

На думку керівниці Аналітичного центру “ЮрФем” Катерини Шуневич, підхід до таких справ на загальних підставах зробить покарання за домашнє насильство для військовослужбовців та тих, на кого поширюється дія дисциплінарних статутів, реальним.

“Фактично за дисциплінарними статутами відповідальність за домашнє насильство не наставала, зважаючи на те, що домашнє насильство не є військовим правопорушенням чи правопорушенням, пов’язаним зі службою”, – пояснює Шуневич у коментарі виданню ZMINA. 

Позитивно оцінила експертка також можливість розгляду справи про домашнє насильство за відсутності кривдника. Вона наголошує, що в такому разі порушники отримуватимуть покарання, адже наразі багато справ про домашнє насилля повертають із суду назад до поліції через недоставляння кривдника на засідання, як це передбачає закон. 

“У своїй практиці судді посилаються на статтю 277 КУпАП, відповідно до якої справа повинна бути розглянута протягом доби та в присутності самого правопорушника”, – розповідає Шуневич. 

Фото: Getty Images

Через неявку суд спочатку відкладає засідання, а потім закриває справу у зв’язку зі спливанням строків давності.

Нагадаємо, що вже два роки систематичне вчинення фізичного, психологічного чи економічного насильства щодо рідних та близьких в Україні є злочином. Нове законодавство також дозволяє поліцейським видавати термінові заборонні приписи, що зобов’язують кривдника залишити місце проживання постраждалої особи й не контактувати з нею, на строк до 10 днів.

Однак, як показують дослідження, роблять це поліцейські неохоче. Через неефективне реагування на домашнє насильство Україна має платити тисячі євро компенсації за доведені порушення в ЄСПЛ.

Під час карантину ситуація з домашнім насильством в Україні, яка й до цього була кричущою, тільки погіршилася. Жінки та діти фактично стали заручниками ситуації та опинилися в ізоляції зі своїми кривдниками. 

Нещодавно в Запоріжжі влада, попри тисячі скарг про домашнє насильство, вирішила не створювати кризової кімнати для потерпілих. Згідно з офіційними даними, які наводять в адміністрації міста, за дев’ять місяців минулого року кількість звернень від постраждалих збільшилась удвічі та сягнула більш ніж 5 тисяч. 

Фотографія обкладинки: Brendon Hoffman