Після розголосу правоохоронці закрили справу про блокування понад 400 сайтів

Правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою раніше Голосіївський районний суд Києва вирішив заблокувати доступ до більш ніж 400 інтернет-ресурсів.

Про це повідомив заступник очільника МВС Антон Геращенко у фейсбуку. 

Заступник очільника МВС Антон Геращенко. Фото: МВС

За словами Геращенка, наприкінці минулого року громадянин на ім’я Олександр Пан звернувся в поліцію зі скаргою на нібито скоєні проти нього шахрайські дії.

“Йому дуже не подобалося те, що про нього писали на різних інтернет-сайтах у різний час, називаючи його шахраєм та пройдисвітом, а також називаючи його іншими неприємними епітетами”, – розповідає заступник міністра внутрішніх справ. 

Після того як поліція зареєструвала заяву Пана про вчинення кримінального правопорушення, він звернувся до суду, який і ухвалив рішення про блокування. За словами Геращенка, у списку заблокованих сайтів перебувають ті платформи, які в різний час щось писали про Пана. 

“Ніяких реальних дій, які б нанесли шкоду власникам інтернет-ресурсів, нанесено не було. Крім шкоди суспільній моралі після таких рішень суду”, – запевняє Геращенко.

Особам, які є потерпілими внаслідок ухвалення рішення про накладання арешту, Геращенко порекомендував поскаржитися до Вищої ради правосуддя, яка б вирішила подальшу долю судді Плахотнюк К. Г. Відомо, що серед заблокованих судом сайтів опинилися, наприклад, Живий Журнал, один з найбільших вебсервісів для спільного розроблення програмного забезпечення GitHub, ресурс із компроматом на російських посадовців та навіть форум про криптовалюти.

Фото: PA Images

Експерти у сфері цифрових прав кажуть, що рішення судів, якими  блокують доступи до інтернет-ресурсів, не поодинокі в Україні. Так, у 2019 році суд обмежив доступ до 17 вебсайтів, зокрема новинного ресурсу “Енігма”, власники якого наразі відстоюють свої права в Європейському суді з прав людини. 

Ймовірною причиною блокування тоді стала публікація матеріалу під заголовком “В Україні багато правоохоронців об’єднуються в ОПГ для боротьби з правозахисниками”. Фахівці, які аналізували текст рішення суду у 2019 році, одностайно наголошували, що воно суперечить не тільки міжнародним стандартам у сфері захисту свободи вираження поглядів, але й чинному українському законодавству. 

Нагадаємо, що лише на початку поточного року Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати перелік сайтів, до яких пропонує заборонити доступ в Україні. Із 2017 року правозахисники критикували механізм укладання цього переліку та навіть судилися з міністерством, щоб зрозуміти, за якими критеріями ресурси потрапляли до нього. 

В Україні з 2017 року заблокованими залишаються соціальна мережа “Однокласники”, “Вконтакте”, сервіси Яндекса, Mail.ru та ін. Юридичний аналіз санкцій свідчить, що вони не відповідають ні українському, ні міжнародному законодавству. Правозахисні та медійні організації неодноразово закликали відмовитися від неправомірних обмежень інтернету та використовувати законні й прозорі способи боротьби з російською пропагандою та кібератаками. Однак минулого року президент Володимир Зеленський продовжив заборону.

Відомо, що в Україні деякі провайдери не блокують і половини заборонених РНБО сайтів, а експерти проєкту “Інтернет Свобода” розповідали про те, як українців судять за дописи в заборонених соцмережах.

Фотографія обкладинки: Getty Images