Після перших за повномасштабну війну масових акцій у Києві та низці регіонів зобов’язали погоджувати їх з владою
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко видала розпорядження міністрам, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади, начальникам обласних та Київської міської військової адміністрації, яким зобов’язує організаторів погоджувати масові заходи із військовим командуванням в зонах їхньої відповідальності.
Наявність розпорядження підтвердив начальник КМВА Тимур Ткаченко, а сам документ опублікувала “Українська правда”.
Розпорядження Свириденко, що опинилось у журналістів “Української правди”Під час воєнного стану деякі права людини можна правомірно обмежити, а серед них, зокрема, проведення мітингів.
Однак заборона не автоматична, бо, наприклад, частина 1 статті 19 закону про воєнний стан загалом забороняє проведення страйків, а от пункт 8 частини 1 статті 8 цього ж закону мовить про заборону за рішенням військового командування та військових адміністрацій. Право на мирні зібрання додатково обмежувати можна виключно законом.
Правозахисники наводили перелік регіонів, де заборони діяли цьогоріч за рішеннями влади.
Ткаченко, коментуючи новини про розпорядження Свириденко, назвав повідомлення про нібито “заборону мітингів” інформаційною атакою, а роботу авторів таких повідомлень – цинізмом.
“Це рішення поширюється не лише на Київ. Воно стосується всіх обласних військових адміністрацій… Цинізм – запускати інформаційні атаки саме в той час, коли Київ оплакує загиблих і бореться з наслідками ворожої атаки. У такі дні суспільство має бути єдиним, а не розколотим чужими маніпуляціями”, – написав він.
У Києві масові акції зобов’язали погоджувати з Генштабом ЗСУ, відповідне доручення Ткаченко видав на виконання розпорядження Свириденко. Щодо Київщини, то там у 2022 році ухвалили спеціальний порядок проведення масових заходів в умовах правового режиму воєнного стану.
В Україні, коли воєнний стан не діє, передбачена відповідальність за порушення порядку та організації проведення мітингу, але самого порядку не існує.
У Конституції серед підстав для обмеження права на свободу зібрань немає згадки про “відсутність завчасного сповіщення” влади. Водночас частина 1 статті 22 Конституції визначає, що права і свободи людини й громадянина, закріплені нею, не є вичерпними, тож у сфері прав і свобод дозволено все, що прямо не заборонено законодавчими актами Верховної Ради.
Протестувальники збираються на акцію 23 липня в Києві. Фото: Dan Bashakov / Global Images UkraineЄСПЛ визнавав, що адміністративне покарання за неотримання дозволу на проведення мітингу саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця стаття передбачає, що не може бути ніякого покарання без закону.
До 2022 року за президентства Володимира Зеленського траплялось кілька гучних випадків, коли протестувальників намагались карати за те, що не погоджували акції з владою. До прикладу, у 2019 році у Рівному поліція затримала за пікет 16-річну активістку Дар’ю Коцюрубу та 20-річного Романа Філюка, які вимагали відставки президента.
Вони апелювали до його слів, що він покине посаду, якщо хоч раз порушить закон. На думку активістів, закон Зеленський порушив одразу, призначивши на посаду очільника тоді ще Адміністрації президента Андрія Богдана, який підпадав під люстрацію. У ОП на це відповідали, що посада глави офісу не є посадою у державному органі влади, тож не підпадає під дію закону “Про очищення влади”.
Силовики намагались покарати за пікет навіть батьків Коцюруби, звинувачуючи у поганому вихованні доньки, яка ходить на “несанкціоновані мітинги”. У підсумку своє право на мирне зібрання обоє відстояли у суді.
Акція у Рівному. Скриншот відеоНамагання переслідувати протестувальників за “несанкціоновані акції” повторювались й після випадку у Рівному. Правозахисники пояснювали, чому після Євромайдану українці все одно мали проблеми з мирними зібраннями і як цьому зарадити.
Більшість українців навіть під час повномасштабної війни вважає важливим критикувати хибні рішення посадовців, а 40% торік відчули погіршення з демократією через дії влади. Попри війну та виклики, демократичні цінності стали популярнішими з-поміж громадян, ніж до 2022 року.
Нагадаємо, що учасники цьогорічних перших за велику війну масових акцій помітили невідомих, які їх фільмували в Києві. Причиною протестів стало ухвалення закону про НАБУ та САП, який тимчасово позбавив незалежності ці органи, а самому закону передувала дискредитаційна кампанія у соцмережах.
Право на мирне зібрання закріплене в Конституції України у статті 39 та є одним з фундаментальних прав людини.
У сусідній РФ висловлювання думок публічно влада перетворила на “злочин” завдяки більш ніж десятку пакетів правок до законів, які ухвалювали майже 20 років.
