“Мрія” працює в трьох тисячах шкіл

За менш ніж рік відтоді, як в Україні в школах дозволили застосунок “Мрія”, ним користуються в більш як трьох тисячах закладів. 

Про це розповіли в уряді. 

Ілюстраційне зображення. Презентація застосунку “Мрія” за участі президента Володимира Зеленського та тодішнього міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Фото: Мінцифри

Нині, за даними уряду, застосунком користуються 550 тисяч учнів, батьків і вчителів. Менш ніж за рік у ньому виставили понад 117 мільйонів оцінок, а вчителі задали 14,9 мільйона домашніх завдань.

Урядовці переконують, що застосунок допомагає організовувати навчальний процес у цифровому форматі, особливо поблизу фронту, а також спрощує комунікацію з батьками.

“Мрія” – український державний освітній застосунок, про який уперше розповів президент Володимир Зеленський у 2023 році. 

У ньому можна вести журнал, ставити оцінки школярам, дивитися розклад та домашні завдання, переглядати добірки відео для саморозвитку та чимало іншого. Посадовці передбачали, що застосунок використовуватимуть у всіх ланках освіти, однак критики програми мали перестороги, зокрема щодо поводження з персональними даними дітей. 

Наприкінці минулого року “Мрію” дозволили в дитсадках.

Нагадаємо, уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про: 

• European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
• Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який  стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
• Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
• General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.

Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.

Окрім цього, правозахисники не вперше говорять, що в Україні існує цифрова дискримінація, адже не всі люди мають пристрої та доступ до мережі, щоб скористатися послугами. Юристка у сфері цифрового законодавства Уляна Шадська кілька років тому детально пояснювала в колонці для ZMINA, що зворотний бік тотальної цифровізації – позбавлення альтернатив.