Перед парламентськими виборами у Словенії кандидати на посаду прем’єр-міністра використовують антиромські настрої для залучення виборців

У Словенії напередодні парламентських виборів, призначених на 22 березня, загострилася ситуація навколо ромської громади. Правозахисники та представники меншин звинувачують ключових політичних гравців у використанні антиромських настроїв для мобілізації електорату.

Про це пише The Guardian.

Фото: Borut Živulovič/Reuters

Основне протистояння розгорнулося між чинним прем’єр-міністром Робертом Голобом, лідером центристського “Руху Свободи”, та очільником опозиції Янезом Яншею, якого вважають правим популістом. 

Окрім традиційних для виборчої кампанії тем — економіки та корупції — однією з центральних стала політика щодо ромської меншини, чисельність якої в країні становить близько 12 тисяч осіб.

Особливе занепокоєння у громади викликав так званий закон Шутара, ухвалений урядом Голоба. Документ дозволяє поліції проводити рейди в окремих районах без попереднього судового дозволу, що, на думку критиків, може призвести до зловживань.

Президент об’єднаної групи ромських громад Гаріс Тахірович різко розкритикував ініціативу влади, заявивши, що роми стали “зручними цапами-відбувайлами” у боротьбі за політичні позиції.

Зі свого боку представниця Amnesty International Естер Мейджор наголосила, що хоча закон формально не спрямований проти конкретної етнічної групи, риторика, яка супроводжує його впровадження, викликає серйозні побоювання щодо можливого дискримінаційного застосування.

Очільник Асоціації розвитку ромської громади у Чрномлі Звонко Голобіч заявив, що для їхньої спільноти ці вибори виглядають як “вибір між двома злами”.

За наявними даними, середня тривалість життя ромів у Словенії на 22 роки нижча, ніж у середньому по країні, а рівень дитячої смертності — у чотири рази вищий. Значна частина поселень досі не має доступу до базових послуг, зокрема водопостачання та електроенергії.

Активісти попереджають, що незалежно від результатів голосування, права ромської громади можуть і надалі залишатися під загрозою.

Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року Європейська Комісія ухвалила нову Стратегію ЄС із боротьби з расизмом до 2030 року. Вона спрямована на боротьбу з усіма формами расизму, включно з расизмом щодо людей із чорною шкірою, ромів, антисемітизмом, антиазійським расизмом та антимусульманською ненавистю. Зазначається, що з цією метою Єврокомісія буде підтримувати держави у впровадженні їхніх національних політик, заходів та планів, а також вживатиме заходів у випадках недотримання антидискримінаційних законів.