Пільги замість штрафів для роботодавців: в Україні планують змінити систему працевлаштування людей з інвалідністю

У другому кварталі 2023 року в Україні планують ухвалити законопроєкт щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Урядовці кажуть, що новий закон змінить теперішній механізм, що ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, на сучасніший.

Про це розповіли в уряді.   

Ілюстраційне зображення. Фото: CNBS

Рівень працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні сьогодні є вкрай низьким: офіційно лише близько 17% з них знайшли роботу у 2021 році. Показники за 2020, 2019 та 2018 роки не сильно відрізняються — 16, 2%, 16,7 та 16,4% відповідно.  

Для порівняння, у Німеччині працевлаштованих людей з інвалідністю близько 69,4%, у Китаї – 80%, у Великобританії – 40%, у США – 29%, в Італії – 55%, у Швеції – 68%.

Українським роботодавцям, які наймають людей з інвалідністю, платять компенсацію коштом штрафів і пені, зібраних з тих, хто норму з працевлаштування не виконує. 

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, діє квота переважно у приватному бізнесі, але з часом порушники правил сплату так званої “адміністративної господарської санкції” навчились обходити. 

“Роботодавці бояться працевлаштовувати людей з інвалідністю, бо не знають, як це робити, немає системного супроводу і допомоги, щоб адаптувати таку людину в колективі”, – зазначає посадовиця.

Кав’ярня у Луцьку, де працюють люди із синдромом Дауна. Відкрили її у 2019-му батьки дітей із синдромом Дауна, бо останні не могли знайти роботу у місті

Законопроєкт №5344-д, що має змінити ситуацію, знаходиться на розгляді парламенту з кінця минулого року. Його ініціаторкою стала нардепка Галина Третьякова, відома своїми висловлюваннями про дітей “низької якості” з малозабезпечених сімей та ідеями звільнити держоргани від обов’язку виконувати рішення судів щодо соцвиплат. Невиконання таких рішень – одна з проблем, на які вказує Україні ЄСПЛ.

Підготовлений Третьяковою документ передбачає скасування дійсної практики з квотами та штрафами, натомість пропонує три варіанти для роботодавців:

• платити безумовний цільовий внесок, на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю;
• самим брати людей з інвалідністю на роботу та отримувати підтримку;
• купувати продукт у соціальних підприємств, які вже працевлаштували 50 і більше відсотків людей з інвалідністю;

Також хочуть, аби будь-який роботодавець, який наймає 50 і більше людей з інвалідністю у штат, міг розраховувати на підтримку та пільги. Нині на це можуть розраховувати підприємства, засновниками яких є громадські організації. 

Планують й сформувати спеціальний фонд, кошти з якого йтимуть виключно на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Серед ідей також, аби соціальний супровід можна було закуповувати як послугу у громадських організацій, компаній-надавачів та приватних агентств зайнятості.  

Стандарти та вимоги до “супроводжувачів” в уряді вже підготували.

Ілюстраційне зображення. Фото: UNDP\Yulia Samus

Під час розробки законопроєкту та створення нових послуг, як кажуть у Кабміні, вивчали позитивний закордонний досвід, зокрема Польщі.

Втім, у висновку Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу зазначають, що документ хоч і за метою не суперечить Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу, проте потребує доопрацювання. 

Нагадаємо, що МВС запустить автошколи для людей з інвалідністю, де щороку навчатимуться близько 300 осіб.