Підозрюваним у корупції хочуть дозволити оскаржувати рішення в одіозному Печерському райсуді Києва

Члени правоохоронного комітету Верховної Ради рекомендували депутатам прийняти у першому читанні за основу законопроєкт 4681. Але, за словами антикорупційних активістів, у разі його ухвалення фігуранти справ Національного антикорупційного бюро зможуть оскаржувати рішення у справах до Печерського районного суду.

Про це повідомили на сайті комітету. 

Григорій Мамка. Фото: з відкритих джерел

Законопроєкт на початку поточного року вніс на розгляд парламенту депутат від “Опозиційної платформи – За Життя” Григорій Мамка. У пояснювальній записці автор наголошує, що законодавство України має забезпечувати не лише невідворотність кримінального покарання, а й гарантувати належне дотримання прав людини у кримінальному процесі.

Однак, на думку Мамки, на практиці цього не відбувається, а тому для усунення проблеми слід уточнити територіальну підслідність суду, який розглядатиме скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.

“На практиці слідчий, дізнавач або прокурор приймають рішення та вчиняють процесуальні дії на власний розсуд у спосіб, який прямо не передбачений КПК, та які впливають на хід досудового розслідування, що позбавляє сторону кримінального провадження бути впевненою, що їх прийнято або проведено з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави”, – наполягає автор.

Будівля Печерського районного суду Києва. Фото: офіційний сайт суду

Водночас з аргументами депутата Мамки не погоджуються активісти Центру протидії корупції. У разі ухвалення законопроєкту, як пояснюють вони, рішення у кримінальних провадженнях зможуть оскаржувати за місцезнаходженням органу прокуратури. Оскільки Спеціалізована антикорупційна прокуратура є підрозділом Генеральної прокуратури, то на практиці рішення прокурорів САП та Офісу генпрокурора у справах НАБУ можна оскаржувати до Печерського суду, бо саме у Печерському районі столиці розташований Офіс генпрокурора.

“Цей законопроєкт є банальною спробою легалізувати незаконну досі схему, коли через Печерський суд у НАБУ або забирають кримінальні провадження, або скасовують важливі рішення, прийняті прокурорами у цих справах. В разі його ухвалення фігуранти зможуть цілком законно обходити Антикорупційний суд. Це вже було реалізовано наприклад у скандальній справі Олега Татарова та багатьох інших” — пояснює членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан.

Більше того, як наголошують фахівці, фігуранти справ НАБУ зможуть умисно скеровувати клопотання у цих справах саме до генерального прокурора, аби в подальшому звертатися саме до Печерського суду, а не Вищого антикорупційного суду. Це може стосуватися, наприклад, зміни підслідності, щоб забрати справу у слідчих НАБУ.

Активісти нагадали, що Печерський райсуд відомий низкою скандальних рішень, зокрема, у справах щодо корупції. Наприклад, суддя Печерського райсуду Сергій Вовк зобов’язав забрати справу заступника голови Офісу президента Олега Татарова у НАБУ. Вона стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи в справі колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася. 

Таке ж рішення суд ухвалив у справі про захоплення влади і створення злочинної організації суддями Окружного адмінсуду Києва на чолі з головою Павлом Вовком, а також у справі про 5 мільйонів доларів хабаря від ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. 

Нагадаємо, що лідером за кількістю недоброчесних суддів в Україні залишається Київ, у якому працюють 299 таких. Минулого року активісти зібрали досьє на понад 5 тисяч суддів, в якому кожен охочий може перевірити їх на доброчесність.

Відомо, що в більш ніж півтори тисячі суддів стиль життя не відповідає доходам, а ще майже пів тисячі ухвалювали сумнівні рішення, пов’язані з Євромайданом та учасниками Революції гідності. Чимало суддів порушували професійну етику, брехали в деклараціях, порушували правила дорожнього руху та перешкоджали роботі журналістів. 

У нещодавньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.

Фотографія обкладинки: ZN.UA