Парламентарі від “слуг” обіцяють вносити проєкти законів до порядку денного Ради за власним “правилом”

Народні депутати від президентської партії “Слуга народу” вирішили погоджувати внесення до порядку денного Верховної Ради проєктів законів за правилом, яке розробили самостійно. 

Про це розповіли в матеріалі “Української правди”. 

Ілюстраційне зображення процесу голосування в залі Ради. Фото: фейсбук-сторінка парламенту

Автори статті поцікавилися настроями в парламенті після голосування за обмеження незалежності НАБУ та САП. 

Парламентарі з порушенням регламенту підтримали ідею, а коли обурена громадськість вийшла на акції протесту в низці міст, то за тиждень майже тим самим складом переголосували закон. Першому голосуванню передувала дискредитаційна кампанія, а тези захисників ідеї про неефективність антикорупційників не підтверджують цифри. 

Журналісти УП характеризують обидва голосування як “публічне приниження” нардепів, що частково має виправити так зване правило 133. 

“Це має дати рядовим “слугам” віру в дотичність до процесу”, – пояснюють автори матеріалу. 

Суть створеного “слугами” правила полягає в тому, щоб вносити до порядку денного Ради проєкти законів, якщо їх погодили 133 зі 230 нардепів і з фракції “Слуга народу”. 

“(Внесення документа після погодження 133 нардепами фракції відбуватиметься. – Ред.) незалежно від того, чи подобається він комусь, чи ні. Якщо 133 депутати підписалися проти якогось проєкту закону, який уже внесений до порядку денного, то ми його звідти вилучаємо. Цей механізм ще апробовують, але перші закони вже його пройшли”, – каже спікер Руслан Стефанчук.

Роботу українського парламенту регулює низка документів, серед яких Конституція, профільні закони, але основним лишається регламент. Перед початком роботи дев’ятого скликання нардепів збирали на навчання, бо чимало до цього не займались управлінням державою, а серед порушених тоді тем була й про ефективну законотворчість.

Одразу кілька статей регламенту регулюють затвердження порядку денного Ради, на що нібито має вплинути новостворене “правило 133”.

Якщо коротко, то формувати проєкт порядку мають на погоджувальній раді, а для внесення туди проєктів законів треба голоси не менш як одної третини депутатів з їхньої фактичної кількості. Цьогоріч уперше в історії України в парламенті працюють 398 нардепів зі 450 необхідних. 

Будівля Верховної Ради навесні. Фото: фейсбук-сторінка парламенту

Якщо на погоджувальній раді певний законопроєкт не набрав необхідних голосів, то його вважають відхиленим.

Рекомендувати внести законопроєкт до порядку денного має профільний комітет, який до цього перевіряє, між іншим, чи той не має помилок з порушенням статей 90 і 91 регламенту.  

Щодо вилучення документа з порядку денного, про що згадав Стефанчук з журналістами, то для цього також треба рішення більшості фактичної кількості депутатів. Якщо проєкт ще не внесли до порядку денного, то для відкликання вистачить письмової заяви автора.

Детальніше з процесом законотворення можна ознайомитися за посиланням.

Зміни в роботі Верховної Ради обговорюють не вперше, а 2015 року навіть підписали з Європарламентом меморандум та погодили дорожню карту реформи. На 2021 рік зміни втілили менш ніж наполовину, а повномасштабна війна процесу не сприяє.

Серед претензій до роботи Ради, зокрема, низька якість законів, що в підсумку заважає реформам. Нині 50–60% зареєстрованих проєктів мають негативні висновки науково-експертного управління, а приблизно третина – від Мінфіну. 

Також неабиякою проблемою є велика кількість законопроєктів: від 2019 року реєстрували щороку по майже 2 тисячі таких, що дістало серед експертів назву “законодавчий спам”. Нині ситуація трохи змінилась, але кількість однаково шкодить якості, кажуть фахівці.

Для порівняння: за 2019–2023 роки у Великобританії зареєстрували лише 914 документів, а в сусідній Польщі – 1802. Переважно авторами законопроєктів у Верховній Раді є нардепи, але у світі таким зайняті в уряді, якщо мають на це право. Детальніше за посиланням.