Основною проблемою деокупованих громад є мінна небезпека – дослідження

Жителі звільнених від російських загарбників громад у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях потерпають від мін та великої кількості безпритульних тварин.

Про це заявив аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА Олег Сабура під час презентації в Укрінформі результатів фокус-групових дискусій у деокупованих громадах, передає кореспондент видання ZMINA.

Олег Сабура

За його словами, однією з ключових безпекових проблем, які можна було б розв’язати, є розмінування. Ця проблема існує в усіх деокупованих громадах. Громадяни часто казали дослідникам, що досі діти не можуть піти гратися на дитячий майданчик поблизу будинку, бо там небезпечно.

“Майже щотижня в нас гинуть люди, які підриваються на вибухонебезпечних предметах, що залишили після свого перебування тут російські війська. Це одна… із ключових проблем нашої громади. Значна кількість підприємств наразі не має змоги повно використовувати земельні угіддя для вирощування сільгосппродукції. Тому я вважаю, що одна з проблем – це розмінування територій і сільгоспугідь для ведення діяльності й для безпеки життя населення громади”, – цитують дослідники одного з учасників фокус-групи.

Дослідники також почули від деяких мешканців про корупційну складову у розмінуванні, яка полягає у скороченні черги розмінування необхідних полів за хабар. 

Деякі учасники фокусгруп відзначали, що заробіна плата від державних органів була єдиним доходом під час окупації.

Я перебувала в окупації з родиною і фактично моя заробітна плата залишилась єдиним прибутком на той час. І весь цей час держава нам платила кошти. Ми не працювали, ми були на простої. Тому я завжди отут вдячна тим людям, які прийняли таке рішення... це було мудре рішення... Ви знаєте, ось тут були рашисти, але коли вдавалось вловити інтернет і ти бачив, що поповнювалась картка, ти розумієш, що Україна там. Ось вони поряд, буквально кілька кілометрів, наші хлопці. Але вони поряд, держава про нас не забулась...".

Більшість респондентів вказувала на потребу в соціально-економічному відновленні та зазначала, що це може бути причиною того, що велика частка населення не має мотивації повертатися після деокупації. Через відсутність роботи мешканці деокупованих громад неспроможні сплачувати за комунальні послуги. Мешканцям цих територій складно прожити, адже вони втрачають фінансову підтримку ВПО, коли повертаються додому. 

Громадам бракує кваліфікованих кадрів, зокрема комунальників. 

Також, за озвученими ним даними опитування, всюди спостерігається проблема з безпритульними тваринами. Люди говорили, що тварин треба хоча б вакцинувати, адже фіксувалися випадки сказу.

Сабура зазначив, що серед інших потреб мешканці звільнених територій називали відновлення критичної та транспортної інфраструктури, забезпечення укриттів та інтернету в школах. Опитані батьки нарікають, що почасти для дітей відсутнє онлайн-навчання, немає також доступу до інтернету. Водночас в громадах позитивно відгукуються про наявність освітніх курсів для дорослих. 

Також людям потрібна психологічна підтримка, адже люди пережили травматичні для них події. Автори дослідження зазначають, що мешканці цих територій прямо вказують на цю потребу. 

Крім того, респонденти відзначали потребу відновлення будинків культури та бібліотек, важливих для молоді в громадах. Дослідники вказують, що ці установи стали центром життя громад. 

Потрібне відновлення, мабуть, зруйнованих будівель соціальної сфери... Будинок культури, музична школа зруйновані. Було пряме влучання. Один заклад залишився – це бібліотека. І в сільських населених пунктах теж десь вісім бібліотек, які потребують ремонту. Там були вибиті вікна, дахи розбиті".

Крім того, за словами аналітика, важливим для місцевих є питання відновлення справедливості. За час окупації деякі мешканці були змушені працювати на так звану “нову владу”. Однак хтось виконував завдання безпосередньо для окупаційної “влади” – здавав позиції військ та доносив на місцевих, – а хтось, як, до прикладу, комунальники, забезпечував життєдіяльність населення. Тож люди хочуть чіткого визначення, кого вважати колаборантом, а кого – ні, щоб жертви непереборних обставин не ставали жертвами утисків.

Дослідники пояснюють, що фокус-групи дозволяють зафіксувати розмаїття оцінок, теми та питання, які турбують громади та суспільство. Вони провели 15 фокус-груп у тих громадах, де безпекова ситуація станом на жовтень 2023 року була сприятливішою. Опитування проводили в деокупованих громадах Харківської, Херсонської та Миколаївської областей. Серед учасників фокус-груп були як громадяни, які не виїжджали, так і ті, хто виїжджав із громади та повернувся. 

Автори соціологічного дослідження вказують, що його результати будуть використані для вирішення потреб мешканців деокупованих територій на державному рівні та безпосередньо в опитаних громадах.

Відомо, що групи розмінування Міністерства оборони з 15 до 22 березня у звільнених регіонах України знешкодили 5 522 вибухонебезпечних предмети.