Омбудсману торік надіслали понад 6 тисяч скарг на мобілізацію, серед яких чимало на погану ВЛК

За 2025 рік Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримав понад 6 тисяч скарг на порушення прав людини під час мобілізації, серед яких 1,7 тисячі на погано проведену військово-лікарську комісію. 

Про це Дмитро Лубінець розповів під час засідання парламентської тимчасової слідчої комісії щодо розслідування корупції та порушення прав людини, трансляцію якої вів нардеп Олексій Гончаренко.

Ілюстраційне зображення. Фото: Урядовий кур’єр

Загалом на порушення прав людини в Україні минулого року поскаржилися понад 152 тисячі разів. Збільшення Лубінець пов’язує, зокрема, з роботою центрів комплектування, яка “має ознаки системного порушення”.

За час, поки триває повномасштабне російське вторгнення, з’явилося чимало новин про порушення прав громадян під час мобілізації. Йдеться про силові затримання, побиття та смерті, причини яких часом суперечать заявам керівництва центрів. Лубінець заявив, що військовозобов’язаних, переважна більшість із яких чоловіки, не мають права затримувати й утримувати. За його словами, таке є порушенням Конституції та Європейської конвенції з прав людини. 

Окремо Уповноважений висловився щодо випадків, коли представники центрів працюють без розпізнавальних знаків та в масках. Такі дії Лубінець назвав протизаконними. 

З вересня минулого року співробітники ТЦК та СП мали фільмувати свою роботу, як обіцяло Міноборони. Уповноважений каже, що не всі групи оповіщення мають камери попри заяви посадовців.

“Коли ми розбираємося щодо випадків, то одразу запитуємо, чи були бодікамери. Чомусь зазвичай бодікамери або не працювали, або були відсутні”, – сказав він.

Лубінець, слова якого цитує нардеп Гончаренко, сказав, що з фільмуванням роботи ТЦК існує проблема, бо нібито в положенні не написано, скільки мають зберігатися відео. Втім, затверджена Міноборони ще 2024 року інструкція має згадки про таке: зберігати записи мають протягом 30 днів, відколи їх вивантажили на сервер, але строк можуть збільшити, наприклад, на адвокатський запит. 

Скриншот інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації. Її схвалили наказом № 532 від 6 серпня 2024 року. Скриншот сторінки jurliga.ligazakon.net

Регіоном, де під час мобілізації дотримуються прав людини найкраще, стала Хмельницька область, за словами Лубінця. Водночас є регіони, де перевірити роботу центрів не вдається ні представникам Уповноваженого, ні адвокатам, як-от на Волині та Харківщині. 

Щодо ВЛК, на проведення якої надійшло понад 1,7 тисячі скарг торік, то Лубінець каже, що знає про випадки, коли комісії дозволяли служити людям, які не можуть носити бронежилет. Деякі після отримання висновків лікарів з комісії вдаються до самокаліцтва.

Порядок проходження ВЛК визначає положення, до якого за час повномасштабної війни вносили зміни, як-от дозволили визнавати придатними з низкою хвороб, наприклад хронічним вірусним гепатитом з помірними порушеннями. Нині це намагається виправити, зокрема, військова омбудсманка, яка звертала увагу, що непридатні службовці знижують обороноздатність держави загалом. 

Відповідальність за призов непридатних до війська досі не ввели, бо парламент підтримав відповідний законопроєкт лише в першому читанні.

Нагадаємо, що торік Омбудсман просив громадян своїми діями “не розколювати суспільство” та дотримуватися мобілізаційного законодавства. 

Під час ухвалення закону, який мав би покращити систему призову, Лубінець спершу критикував ініціативу за норми, які не працювали б ефективно, бо порушують Конституцію. За кілька годин Лубінець передумав та заявив, що документ “виглядає максимально демократично”.

Замість Уповноваженого суперечливі норми критикували представники бізнесу та аспіранти.  

Ухвалений у підсумку документ поміж іншим сильно збільшив штрафи для військовозобов’язаних, які не оновили даних у ТЦК та СП. Згодом парламент дозволив платити “стягнення зі знижками”, щоб спонукати мільйони тих, кого не налякав великий штраф. 

Понад половину українських чоловіків, як свідчать дослідження, бояться фізичного насильства в закритих “чоловічих середовищах”, наприклад інтернаті, військових училищах або армії.