Німецький суд відмовився екстрадувати Онищенка через нелюдські умови утримання ув’язнених в Україні

Судді Вищого земельного суду Ольденбурга відмовили в екстрадиції до України підозрюваного в корупції Олександра Онищенка.

Про це повідомляє DW.

Онищенко втік з України у 2016 році, коли його звинуватили в привласненні державних коштів в особливо великих розмірах. Разом з поплічниками він продавав газ держпідприємства “Укргазвидобування” за допомогою кількох власних компаній через фейкові біржі, що завдало державі збитків на суму понад 1,613 млрд гривень. Керівниками злочинного угруповання разом з Онищенком вважаються його мати Інесса Кадирова і бізнесмен Валерій Постний.

У Німеччині колишнього депутата затримали й посадили під варту в листопаді 2019 року. Судді Вищого земельного суду Ольденбурга, які розглядали клопотання української прокуратури щодо екстрадиції Онищенка, не задовольнили його через брак гарантії щодо належного утримання колишнього депутата в українській в’язниці. Правоохоронці нібито надали їх “лише в загальних рисах”, однак німецькі судді бачать значну ймовірність, що в Україні не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмі та Європейської конвенції з прав людини.

Про умови тримання в українських пенітенціарних установах судді дізналися з доповіді Ради Європи, де експерти назвали їх нелюдськими й такими, що принижують людську гідність. Від України просять надати “детальний опис” умов утримання під вартою, на які міг би розраховувати Онищенко в слідчому ізоляторі в Києві.

Також німецькі судді скасували ордер про арешт Онищенка, а тому тепер він може залишити в’язницю.

Відомо, що раніше Україна не один раз програвала в ЄСПЛ справи щодо порушення належних умов тримання під вартою. У липні минулого року суд зобов’язав Україну сплатити засудженому В’ячеславу Радюкіну 6900 євро компенсації матеріальної та моральної шкоди за те, що в камері, де його утримували, була завелика кількість людей. Також у холодному приміщенні було відсутнє свіже повітря та достатнє електричне освітлення, а на стінах була пліснява та бруд. 

Згодом Україна програла в Європейському суді з прав людини одразу дві справи за позовами колишніх ув’язнених, які скаржилися на порушення умов утримання в СІЗО. 

На початку травня в українських СІЗО почали з’являтися платні камери з поліпшеними умовами. У Мін’юсті розповіли, що в такий спосіб хочуть, зокрема, побороти корупцію, адже замість хабаря гроші за ліпшу камеру йтимуть офіційно в бюджетний спецфонд. Однак правозахисники кажуть, що намагання міністерства побороти негласну нерівність у в’язницях за допомогою її легалізації виглядає дивно.