Фігуранта “справи кримських мусульман” Олександра Сізікова госпіталізували до неврологічного відділення центральної районної лікарні Бахчисарайської центральної районної лікарні.
Про це громадське об’єднання “Кримська солідарність” проінформувала адвокатка Сафіє Шабанова.
Олександр Сізіков
За її словами, 15 березня Сізіков не зміг виступити на судових дебатах через погане самопочуття. Колегія перенесла слухання на 27 березня, проте стан здоров’я чоловіка лише погіршився.
“Була температура, нежить, кашель. Перенесли, сподіваючись, що він одужає. Проте протягом тижня йому стало гірше, з’явився сильний головний біль. На швидкій госпіталізували”, – сказала захисниця. Водночас вона додала, що проблеми зі здоров’ям у Сізікова виникли після тяжкої закритої черепно-мозкової травми, яку він отримав у 2008 році.
Сам політв’язень вважає, що в нього застуджений нерв на обличчі, однак точний діагноз усе ще не встановлено. У п’ятницю провели обстеження, повідомила Шабанова.
Юристка надала необхідні довідки про проходження підсудним стаціонарного лікування, проте суд таки ухвалив доставити Сізікова на слухання. У рішенні російський суддя послався на деякі відомості про те, що підсудний не перебуває в лікарні.
“Як нам стало пізніше відомо, до тієї довідки, яку ми подали до суду, хтось зробив дописку, що Сізіков може брати участь у судовому засіданні. Після того як цю обставину з’ясували, суд пішов до нарадчої кімнати хвилин на 10 і потім повідомив, що розгляд справи переноситься на 18 квітня на 10-ту годину ранку”, – розповіла захисниця.
Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію
“Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Як відомо, активісти цієї релігійної організації випускали газету, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти
політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
Правозахисники вважають, що тоді рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.
7 липня російські силовики обшукали помешкання сімох кримських татар: Еміля Зіядінова в селищі Октябрське Красногвардійського району, Ісмета Ібрагімова в селищі Курци Сімферопольського району, Аліма Суф’янова в селі Залізничне Бахчисарайського району, Сейрана Хайретдінова в селі Білокам’янка Бахчисарайського району, Олександра Сізікова в селі Севастьянівка Бахчисарайського району, Вадима Бектемірова в селі Кам’янка Сімферопольського району і Ділявера Меметова в Алушті. Останнього під час обшуку не було вдома, його продовжують шукати.
“Кримська солідарність” заявляє, що Олександру Сізікову підкинули дві заборонені за російським законодавством книжки.
Читайте також колонку координаторки ініціативи “Кримське дитинство” Муміне Салієвої “Где предел?”: как Россия из незрячего мусульманина делает лидера террористов”
МЗС України
засудило обшуки в будинках кримських татар і закликало міжнародну спільноту
“продовжувати активно виступати на захист прав і свобод жителів Кримського півострова і посилювати тиск на Росію з метою припинення порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму”.
Кримська правозахисна група нагадує, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
“Крим SOS”
указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
