Незаконне “міністерство охорони здоров’я” в окупованому Криму заявило, що політв’язень Амет Сулейманов не перебуває в черзі на операцію із заміни серцевого клапана
Незаконне “міністерство охорони здоров’я” у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим повідомило дружину тяжкохворого громадянського журналіста Амета Сулейманова, що він не перебуває в черзі на операцію із заміни серцевого клапана, а стоїть у аркуші очікування.
Про це Ліля Люманова повідомила громадське об’єднання “Кримська солідарність”.
Амет СулеймановНа початку вересня вона направила запит до незаконного міністерства, де в черзі на операцію перебуває її чоловік і коли вона планується. За її словами, ще наприкінці 2021-початку 2022 року вони стали в чергу, сподіваючись, що поки її чоловік перебуває під домашнім арештом, його зможуть прооперувати.
Після надсилання запиту жінка отримала дзвінок від співробітника “міністерства”, який заявив, що до міністерства її лист надійшов.
“І між словами він сказав, що Амет в аркуші очікування”, — додала дружина політв’язня.
21 жовтня Люманової надійшла відповідь, щоб Амет Сулейманов “особисто з’явився з відповідними документами для обстеження та подальшого рішення про його операцію”.
“Тобто за текстом стало зрозуміло, що його зняли з черги”, – зазначила жінка.
Вона написала скаргу до окупаційної “прокуратури” на півострові з вимогою розібратися, з яких причин її чоловік перебуває в аркуші очікування і чому відповідь “міністерства” надійшла через понад 30 днів.
“Я була в такому шоці та була збентежена. Коли ми тільки стали на чергу, мені дали код з кількох чисел і запевнили, що ми можемо перевіряти його місце в онлайн-режимі. Але через проблеми у системі цього зробити не вдавалося. Було написано лише те, що він стоїть у черзі з хірургії. Ба більше, у вересні-жовтні 2022 року мені зателефонували з того ж Мінохоронздоров’я і сказали, що підходить його черга до операції і потрібно бути готовою — через місяць-два. А до кінця року точно, до нього звернуться”, – розповіла дружина.
За її словами, її чоловік отримав дозвіл [від Південного окружного військового суду] та виїхав обстежитись.
“Ми перевірили шлунок, зуби повністю. Його можна було спокійно взяти та ушпиталити. До кінця року дзвінок не надійшов. Я продзвонила до МОЗ у лютому-березні, кажу, чи буде операція. Нам відповіли: “Так, такий є у списку, але ж ви відмовилися від операції”. Ми подумали, що це непорозуміння, може, якесь. Може хтось замість нас відповів. І були спокійні, що ще почекаємо [і розв’яжемо це питання]. Але вже у квітні його забрали”, – розповіла Ліля Люманова.
Торішнього серпня вона з’їздила до чоловіка у “Володимирський централ”, щоб узгодити з медиками заміну клапана на серці. Вони заявили, що відправили запит на операцію до Москви, але про термін його розгляду нічого не повідомили.
“Чисто логічно якщо подумати: якщо в’язниця дасть запит до Криму [МОЗ у Криму], а Крим відповість, що він [Амет] у черзі не стоїть, чи скасують операцію? Я не знаю”, – прокоментувала Люманова.
Як відомо, у травні 2024 року в Амета Сулейманова стався гіпертонічний криз. Через високий тиск у нього постійні кровотечі з носа, часто паморочиться в голові, є задишка. Хронічні проблеми із серцем вплинули та на судини — кримський татарин місяць домагався, щоб йому дали ліки, надіслані дружиною.
Зараз він отримує препарати від болю в серці і від тиску, але не отримує препаратів для підтримки печінки, ліків, що розріджують кров, через малорухливий спосіб життя має схильність до утворення тромбів. Лікарі також видавали йому розріджуючі, але через короткий час скасували їх. Чому препарати йому більше не видають – лікарі не повідомляють.
У липні 2024 року Володимирський обласний суд відмовив у звільненні кримського татарина з-під ув’язнення, незважаючи на наявність у нього двох захворювань, несумісних із утриманням у виправних установах.
Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
22 жовтня 2019 року співробітники незаконної “поліції” в Криму затримали кримського татарина на незаконно спорудженому Керченському мосту, коли він повертався до Криму із судового процесу у Південному окружному військовому суді у політично мотивованій справі над жителем Криму. За кілька годин тоді чоловіка відпустили.
Крім серцевих захворювань, в Амета Сулейманова є інвалідність, однак у 2015 році її було знято через його відмову від операції в Москві — Сулейманов отримував систематичне лікування в лікарні Києва і планував проводити операцію під наглядом свого постійного лікаря.
Після обшуку та подальшого затримання 11 березня 2020 року суд у Сімферополі ухвалив призначити Сулейманову запобіжний захід у вигляді домашнього арешту — це один із небагатьох випадків у практиці кримінальних справ Хізбут-Тахрір в Росії та на тимчасово окупованій Росією українській території.
Упродовж усього часу судового розгляду Сулейманов перебував під домашнім арештом. Спочатку його вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, але пізніше дозволили виступати через відеозв’язок із Кримського гарнізонного військового суду. Навіть у таких умовах підсудний важко переносив судові засідання. Іноді їх доводилося переривати, щоб він міг відвідати лікаря.
У березні 2024 року Фрунзенський райсуд міста Владимир відмовив у звільненні Сулейманова з в’язниці попри те, що в його медичних документах є відомості про хвороби, з якими людина не має бути ув’язнена. Політв’язень разом з юристами подав апеляційну скаргу на рішення суду.
Російський правозахисний центр “Меморіал” визнав політв’язнем Амета Сулейманова.
Більше про справу Амета Сулейманова читайте в матеріалі ZMINA:
Напередодні ZMINA повідомляла, що в російській колонії медикиня Лідія Морозова позбавила доступу до необхідних ліків кримську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що російські окупанти вдають, нібито лікують Ірину Данилович, хоча насправді лише оформлюють папери, щоб звітувати перед правозахисниками та медіа.
У жовтні 2023 року правозахисники оприлюднили прізвища 22 представників окупаційної влади, які відмовляють у лікуванні кримським політв’язням. Серед цих фігурантів чорного списку є ті, чия бездіяльність призвела до загибелі бранців Кремля Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга. Кримські правозахисники закликають країни вводити жорсткі санкції проти порушників прав людини на тимчасово окупованих територіях.
У липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
Напередодні голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомив, що його правозахисна організація зіткнулася з декількома проблемами під час документування воєнних злочинів.
Зокрема, починаючи з 2023 року родини політв’язнів намагалися приховувати затримання ефесбівцями їхніх близьких. Російські силовики шантажували сім’ї тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли її швидко відпустити. Також люди, які співпрацювали з Кримськотатарським ресурсним центром, почали сумніватися в доцільності передання інформації про бранців, оскільки багатьох досі не звільнили.
