Напади на українських громадських активістів правозахисники представили у вигляді мапи

Дата: 03 Жовтня 2018
A+ A- Підписатися

З початку 2018 року правозахисники зафіксували щонайменше 53 напади на громадських активістів по всій Україні. Цю статистику вони представили у вигляді мапи. 

Як передає кореспондентка Центру інформації про права людини, мапа була презентована сьогодні на спільній прес-конференції українських правозахисників та президента міжнародної організації Freedom House.

“Не всі 53 випадки є на карті, бо ми дуже ретельно перевіряємо обставини та мотиви нападів і додаємо їх у карту, коли впевнені, що саме громадська діяльність була причиною нападу”,  уточнила голова Центру інформації про права  Тетяна Печончик.

Більшість випадків, представлених на мапі, пов’язані з фізичним побиттям активістів. Сюди увійшли також три вбивства.

Крім того, на карті зафіксовані напади на майно активістів – як на офіси громадських організацій, так і підпали авто та гаражів.

Укладачі карти, учасники Коаліції на захист громадянського суспільства, розділили потерпілих активістів на кілька груп. Це – антикорупційні активісти, захисники довкілля, учасники ЛГБТ- та феміністичних рухів.

Також окремо виділяють напади на проукраїнських активістів, які найчастіше трапляються в південних та східних регіонах, а також на представників лівих рухів та анархістів.

Водночас, за словами Печончик, усі ці напади об’єднує безкарність.

“Переважна більшість із них залишаються абсолютно безкарними. Поліція в більшості випадків не встановлює нападників і замовників злочинів. Тому на деяких активістів напади вчиняються повторно, якщо вони продовжують займатися громадською діяльністю”, додала Печончик.

Вона не виключає, що за частиною нападів стоять кримінальні угруповання, “які на місцевому рівні зростаються з владою, правоохоронними органами та бізнесом”.

“І коли активісти починають піднімати питання корупції та зловживань, вони потерпають від атак, бо правоохоронні органи не спроможні їх розслідувати через свою пов’язаність та заангажованість”, пояснює Печончик.

Ще однією причиною безкарності голова Центру інформації про права людини назвала відсутність ефективної реформи правоохоронної системи.

“Реформа не дійшла до підрозділів поліції, які мали б розслідувати такі напади. Реформа прокуратури взагалі була провалена. Через це ми маємо системну проблему, коли будь-який громадянин є незахищеним від фізичних атак”, каже Печончик.

Проблемою в розслідуванні нападів за громадську діяльність залишається кваліфікація таких злочинів як хуліганства.

Печончик нагадала про випадок побиття волонтера Центру інформації про права людини після КиївПрайду в 2017 році. Тоді поліція не захотіла кваліфікувати напад як злочин на ґрунті ненависті, хоча нападники самі кричали, що б’ють через участь у “гей-параді”.   

На думку правозахисниці, фіксувати окремо злочини саме за громадську активність допоміг би окремий закон чи стаття Кримінального кодексу, яка б відокремлювала напади на правозахисників. 

“У нас є законодавство щодо журналістів, є окремі статті в ККУ щодо злочинів відносно журналістів, поліція веде щодо них окрему статистику. Можливо, треба йти схожим шляхом і розробити окремий закон про захист правозахисників. Бо це не просто напади на окремих громадян. Це акти залякування всього громадянського суспільства в Україні”, резюмувала Печончик.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: