На Одещині порушили справу проти чоловіка, який вивісив прапор СРСР на власному будинку

На Одещині поліція порушила кримінальне провадження проти місцевого жителя за фактом використання забороненої українським законодавством комуністичної символіки.  

Про це повідомили в Нацполіції. 

1 травня, як повідомили правоохоронці, 52-річний житель одного із сіл району вивісив на даху власного будинку червоний прапор СРСР. Чоловік пояснив, що в такий спосіб намагався відзначити Міжнародний день праці. Поліція вилучила прапор у місцевого жителя, а відомості за цим фактом внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею щодо виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Санкції статті, як нагадали в поліції, передбачають обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Нагадаємо, що в жовтні минулого року житель Кривого Рогу дістав покарання у вигляді одного року обмеження волі за те, що одягнув футболку червоного кольору із зображенням державного герба СРСР. Він розповідав, що одягнув її замість робочої форми, адже мав мити вікна в ТРЦ у центрі міста.

Як відомо, Закон України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки” парламент ухвалив у 2015 році. Тоді за відповідне рішення проголосували 254 депутати. Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який того дня виступав з трибуни Верховної Ради, наголосив, що закон є способом позбавлення радянських міфів щодо Другої світової війни та перемоги над нацизмом. 

Читайте також: В Україні судитимуть жінку за продаж радянських прапорів в інтернеті

Відтоді на всій території України виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їхніх фрагментів стало протизаконним. Також у межах декомунізації перейменували низку українських міст. Інститут національної пам’яті у квітні минулого року наголошував, що свою назву змінили 987 населених пунктів. Крім того, в Україні демонтували й понад 2,5 тисячі пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. 

У липні минулого року Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, однак правозахисники неодноразово критикували цей закон. За їхніми словами, він порушує свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій громадських об’єднань та інших організацій), мирних зібрань (через заборону використання символіки під час зборів) та виборчі права (через обмеження брати участь у виборах для партій та їхніх кандидатів).

Негативний висновок щодо закону надала й Венеційська комісія.