На Херсонщині з початку повномасштабного вторгнення військові РФ викрали понад 600 людей

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти на Херсонщині викрали 613 людей.

Про це повідомила головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська в коментарі “Суспільному”.

Фото: Трансперенсі Інтернешнл Україна

“Серед викрадених окупантами людей – мери міст, сільські, селищні голови та їхні заступники, старости сіл, секретарі рад, депутати обласної та місцевих рад, правоохоронці, священнослужителі та інші громадяни”, – розповіла Весіловська.

Також вона наголосила, що такі цифри не остаточні. Правоохоронці продовжують встановлювати кількість викрадених осіб, а також їхні дані.

“Повідомлення про такі факти приймаються від близьких родичів зниклого або від інших осіб, яким відомо про зникнення людини, наступними способами: направлення такої інформації електронною поштою або дзвінок на гарячу лінію”, – додала спеціалістка.

Херсонщина, за підрахунками правозахисників Центру прав людини ZMINA та Медійної ініціативи за права людини, є одним з окупованих регіонів, де викрадають людей найчастіше. 

Для утримання заручників окупанти використовують будівлі СІЗО, у деяких населених пунктах, наприклад у Новій Каховці, облаштовують для цих цілей гаражі та підвали, а в Херсоні людей тримають і на території дитячого приймальника-розподільника. 

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.