На Дніпропетровщині загинув юнак, який торкнувся касетного боєприпасу

У Дніпропетровській області загинув 17-річний хлопець, який торкнувся касетного боєприпасу. Це вже восьма смерть в області через такі боєприпаси.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко.

Ілюстративне зображення касетних боєприпасів. Фото: Торецьк.City

“У Синельниківському районі загинув 17-річний хлопець. Він торкнувся касетного боєприпасу. Той здетонував… Це вже восьма смерть в області через такі боєприпаси. Касетні боєприпаси підступні. Вони небезпечні ще якийсь час після “прильотів”, – написав він.

Резніченко вкотре закликав не наближатися до вибухівки, що лишається після російських обстрілів, а також не ходити в лісосмуги та інші місця, де можуть бути залишки касетних снарядів.

Раніше ZMINA повідомляла, що вночі російські окупанти завдали ударів по Нікополю на Дніпропетровщині. Внаслідок цього одна людина отримала поранення, пошкоджені 12 багатоповерхівок, школа та спорткомплекс.

За, даними організації Human Rights Watch, Україна є єдиною країною у світі, де зараз застосовують касетні боєприпаси. Відомо, що з лютого до липня від них постраждали щонайменше 689 мирних жителів.

Використання таких боєприпасів заборонили 110 країн, які підписали Конвенцію з касетних боєприпасів (ККБ) від 2008 року, та ще 13, які до неї приєдналися пізніше. Але з 2020 року конвенцію не ратифікувала жодна нова держава. Відповідно, ні Росія, ні Україна так і не приєдналися до договору.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.