Новий Закон про медіа залишив журналістам старі правила роботи під час виборів — ОПОРА

Поправки до Виборчого кодексу в новому Законі “Про медіа” мали усунути недоліки в регулюванні роботи журналістів під час виборів, але цього не сталося — через їхнє вилучення під час голосування в Раді діяльність журналістів регулюватиметься старими правилами, що мають низку суттєвих недоліків. 

Про це в коментарі ZMINA сказала старша радниця з юридичних питань ГО “Громадянська мережа ОПОРА” Ольга Коцюруба. 

Ольга Коцюруба. Фото експертки надане ГО “Громадянська мережа ОПОРА”

Попри те, що значна кількість інститутів виборчого права були реформованими під час ухвалення Виборчого кодексу, на жаль, саме регулювання агітації загалом та агітації в медіа так і залишилося перенесеним з попереднього законодавства, уточнила вона.

“Хоча в заветованій президентом редакції Виборчого кодексу регулювання було суттєво оновлено, вже після переформатування тексту після вето всі пропозиції нововведень не увійшли до остаточної редакції, а норми розділу щодо агітації були фактично перенесені без новелізації з законів про вибори народних депутатів та виборів президента”, — наголосила Коцюруба. 

За словами експертки, на сьогодні українські медіа мають:

• обмежений доступ журналістів на публічні заходи, пов’язані з виборами, навіть у порівнянні з законом про вибори народних депутатів;

• нечіткі вимоги до інформації про перебіг виборчого процесу, яка поширюється медіа, зокрема в частині маркування агітації, що дозволяє медіа розміщувати “виборчу джинсу”;

• нерозмежовані повноваження щодо контролю за висвітленням перебігу виборчого процесу між виборчими комісіями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Нацрада), що фактично призводить до безкарності у випадку таких порушень;

• відсутність визначення прихованої передвиборної агітації;

• повну відсутність регулювання агітації в інтернеті та соцмережах, яка на сьогодні вже складає значну частку агітаційних матеріалів.

Як демонструють звіти про спостереження Громадянської мережі ОПОРА, виборче  законодавство залишає простір для застосування адміністративного ресурсу під час виборчих кампаній. Поправки до Виборчого кодексу в “Перехідних положеннях” Закону про медіа були спрямовані на усунення всіх цих прогалин, сказала експертка. 

Але, на її переконання, після ухвалення нового закону про медіа склалася ситуація, коли, з одного боку, Україна виконала вимогу Європейської комісії щодо оновлення регулювання медіа, а з іншого — значний обсяг часу,  визначального для демократії та демократичних інститутів (а це виборчий період, коли діяльність медіа критично впливає на формування усвідомленого вибору та на визнання виборів чесними та справедливими) опинився за рамками змін та новелізації. І в цей час медіа керуватимуться старими правилами.

Очевидно, це означає, що зобов’язання щодо регулювання медіа, які Україна взяла перед ЄС в рамках процесу отримання статусу кандидата зараз виконані не в повній мірі, сказала Коцюруба.

“Як співавторка цих поправок сподіваюся на швидке внесення та ухвалення відповідних норм в межах окремого законопроєкту. Хоча досвід попередніх новелізацій виборчого законодавства, на жаль, демонструє, що внесення окремим законопроєктом виокремлених правок, які не вдалося ухвалити під час першого етапу реформування, — це завжди важкий та довгий процес. Проте сподіваємося, нам не доведеться після війни входити в новий виборчий цикл з невиконаним ще з 2019 року “домашнім завданням” щодо оновлення регулювання агітації”, — резюмувала експертка.

Нагадаємо, що 13 грудня Верховна Рада ухвалила новий Закон “Про медіа” — це було одним із критеріїв для оцінки руху України до Євросоюзу.

Документ підтримали 299 народних депутатів після того, як парламент пристав на компромісні позиції, зокрема стосовно статусу каналу “Рада”. Також із проєкту закону вилучили норми щодо виборчого законодавства.

У першому повторному читанні Рада підтримала проєкт закону 30 серпня 2022 року.

На початку листопада 2022 року Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроєкту про медіа.

6 грудня 2022 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики завершив розгляд 2,5 тисячі правок до законопроєкту і рекомендував ухвалити його в другому читанні.

На засіданні 12 грудня члени комітету внесли деякі правки в таблицю до другого читання, яку парламентарі підтримали на попередньому засіданні. Зокрема, норму щодо блокування онлайн-медіа зменшили з одного місяця до 14 днів, для зареєстрованих онлайн-ЗМІ норму про блокування скасували. 

Напередодні голосування представники громадських організацій та об’єднань звернулися до Верховної Ради та парламентських фракцій із закликом ухвалити новий Закон “Про медіа”. Вони наголосили на тому, що з часу оновлення чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення” минуло 16 років і він не відповідає ані технологічному розвитку, ані сучасним викликам, зокрема викликам війни, поширення дезінформації та стрімкого розвитку онлайн-середовища.

Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.

Детальніше про полеміку критиків і прихильників закону ZMINA писала тут.