Міліції нецікаво розслідувати злочини з гомофобних мотивів – експерти
Міліції нецікаво розслідувати злочини з гомофобних мотивів. Це не покращує їхню статистику, не підвищує показників, а тим більше ніяк не позначається на їхній зарплаті.
Про це інформує кореспондент Центру інформації про права людини.
Ігнорування злочинів з мотивів ненависті, у свою чергу, призводить до зростання їх кількості. Якщо сьогодні радикальні організації можуть поставити собі за мету знищення однієї групи людей, завтра їхньою жертвою може стати кожен, хто ходить не в ті кінотеатри, кафе, клуби чи книгарні.
Так, у 2013 році правозахисним ЛГБТ Центром “Наш світ” було зафіксовано 17 випадків фізичного насильства й 2 спроби зірвати ЛГБТ-акції, у 2014 році – 17 випадків фізичного насильства і вже 5 спроб зірвати заходи, присвячені ЛГБТ-темі. А за вісім місяців 2015 року вже зафіксовано 16 випадків фізичного насильства та 5 випадків зриву ЛГБТ-заходів.
“Небезпечною стає тенденція зростання агресії проти громадян, які присутні на цих заходах. Однак у кожному такому випадку наша міліція ніяк не пов’язує ці злочини з гомофобними мотивами, а тим більше не відкриває кримінальне провадження”, – коментує Андрій Кравчук, експерт правозахисного ЛГБТ Центру “Наш світ”.
Адвокат по справі підпалу кінотеатру “Жовтень” Олександр Ружицький зауважує, що такі злочини не розслідуються зокрема і тому, що національне законодавство не містить норму, яка б захищала людей від неправомірних дій через їхню сексуальну орієнтацію.
“Зазвичай при кваліфікації злочину застосовується загальна норма “хуліганство”. До чого це призводить? До таких актів ненависті, як у справі про підпал кінотеатру “Жовтень”. Парадоксальна ситуація – суд не надав оцінки гомофобним мотивам злочину у обвинувачених, але при тому знайшов безліч “пом’якшувальних обставин”. А адвокати побудували захист обвинувачених на тому, що, кидаючи димові шашки, їхні підопічні висловлювали “свою громадянську позицію”. Міліція, суд, державне обвинувачення прагнуть не помічати мотиви ненависті при вчиненні злочинів”, – прокоментував Ружицький.
У Кримінальному кодексі є лише стаття 161, яка містить мотив ненависті за національною, расовою та релігійною ознаками. “І це вичерпний перелік”, – наголошує Анастасія Мартиновська, експертка Центру стратегічних судових справ Української Гельсінської спілки з прав людини.
“Кваліфікувати злочини з гомофобних мотивів наші правоохоронці не тільки не вміють, а й не хочуть. Адже це не покращує їхню статистику, не підвищує показників, а тим більше ніяк не позначається на їхній зарплаті. Водночас і суспільство, і держава заплющують на це очі, вважаючи, що їх це ніяк стосуватися не може. Однак ніхто не застрахований від злочинів з мотивів ненависті – сьогодні це геї, завтра – переселенці, а далі може стати будь-хто”, – зазначає Мартиновська.
Для зміни ситуації потрібна політична воля, стверджують експерти. Зокрема, у Кримінальний кодекс до статті 161 потрібно додати заборону розпалювання ворожнечі та ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, а також вважати гомофобні мотиви обтяжливими обставинами при скоєнні низки інших злочинів.
“А ось саме дискримінація за будь-якими ознаками має перестати бути кримінальним злочином, а стати правопорушенням і переслідуватися за Кодексом про адміністративні правопорушення”, – прокоментував Андрій Кравчук.
На цьому наполягали правозахисники, коли розроблялася Національна стратегія з прав людини. Однак цього не сталося. Нині в розробці План дій, де є ще можливість прописати всі необхідні зміни.
Як повідомлялось раніше, Червонозаводський районний суд у Харкові слухає справу вбивства 26-річного хлопця, який не приховував свою приналежність до ЛГБТ-спільноти. Йому нанесли 28 ножових поранень.
Правоохоронці не вважають це вбивство скоєним на ґрунті ненависті. Захист постраждалої сторони стверджує, що міліція і прокуратура допомагають уникнути відповідальності іншому співучаснику із заможної родини.
Наступне судове засідання відбудеться у середу, 6 листопада о 14:00 за адресою: Харків, площа Руднєва, 36, 3-й під’їзд.
