Меджліс закликає уряд розв’язати питання про статус Меджлісу як представницького органу кримських татар
Меджліс кримськотатарського народу закликає уряд розв’язати питання про статус Меджлісу як представницького органу кримських татар.
З відповідним закликом виступив на пресконференції в Києві, присвяченій 81-м роковинам геноциду кримськотатарського народу, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає кореспондент Укрінформу.
Рефат ЧубаровЗа його словами, під час засідання урядового Комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 17 квітня не було зауважень до подання щодо закріплення статусу Меджлісу як представницького органу корінного кримськотатарського народу.
“Кримські татари є одним з корінних народів України, схвалено відповідний закон. Зрозуміло що корінний народ має тепер право реалізувати свої можливості щодо реалізації своїх прав. Ці права мають реалізовуватися за чинним законодавством України, і це має об’єднувати і Меджліс кримськотатарського народу, і суспільство, і той же уряд, який не виконує до кінця закон. Я впевнений, що це рішення буде схвалене. 17 квітня було засідання урядового Комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Зауважень до подання щодо закріплення статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного кримськотатарського народу не було”, – підкреслив голова Меджлісу.
Як відомо, 17 жовтня 2024 року голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, голова управління зовнішніх зв’язків і правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв подав до Київського окружного адміністративного суду позов. У ньому міститься вимога зобов’язати уряд України виконати положення Закону “Про корінні народи” та визнати Меджліс представницьким органом кримськотатарського народу.
Барієв розповів, що Меджліс надсилав до Кабінету міністрів України листи із запитом щодо невиконання Закону “Про корінні народи” й порядку про закріплення та позбавлення правового статусу представницького органу. Однак у Кабміні, за його словами, послалися на Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, хоча, як стверджує голова КРЦ, Держслужба виконала всі процедури, що стосуються її компетенції.
Він також зазначив, що, якщо Кабмін затвердить розпорядження та виконає вимоги закону, позов буде відкликано.
Читайте також: Меджліс офіційно просить українську владу визнати його представником кримськотатарського народу
Нагадаємо, Меджліс кримськотатарського народу – де-факто представницький орган кримських татар з 1991 року. Оформити такий статус де-юре не дозволяло українське законодавство. Однак у 1999 році Леонід Кучма створив Раду представників кримськотатарського народу при президенті України, яка складалася виключно з членів Міллій Меджлісу.
Не маючи в Україні формального юридичного статусу, Меджліс згадувався як представницький орган кримських татар у документах багатьох міжнародних організацій, зокрема таких, як Генасамблея ООН чи ОБСЄ.
Відповідно до ухваленого парламентом 1 липня 2021 року Закону “Про корінні народи”, кожен корінний народ має право на представницький орган, що створюється корінними народами й відповідно до Конституції та законів України наділяється правом представляти корінні народи та ухвалювати рішення від їхнього імені.
5 червня 2023 року Меджліс подав пакет документів до відповідних органів влади України для встановлення правового статусу Меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу.
Після закріплення за Меджлісом правового статусу цей представницький орган кримських татар матиме можливість брати участь у розробленні та реалізації державних і регіональних програм, що стосуються прав та інтересів кримських татар.
Також із представницьким органом доведеться консультуватися з питань надання землі представникам корінних народів, які повертаються до Криму. Порядок внесення відомостей про мову, історію та культуру кримських татар до навчального процесу в Україні також має визначатись у взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу.
Після закріплення статусу діяльність Меджлісу забезпечуватиметься коштом Держбюджету України за окремою бюджетною програмою. Також представницький орган має право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних та фізичних осіб.
