Майже третина українців має ксенофобне ставлення до співгромадян, які за національністю є росіянами – КМІС
Більшість опитаних українців толерантно ставиться до внутрішньо переміщених осіб і співгромадян, які виїхали за кордон після початку війни. Таке саме ставлення й до російськомовних українців, а також жителів тимчасово окупованих територій. Водночас 32% респондентів негативно налаштовані щодо українських громадян, які є росіянами за національністю.
Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Дослідники зазначили, що серед усіх вивчених груп, включно з ВПО, біженцями, мешканцями окупованих територій, російськомовними громадянами та етнічними росіянами, найкраще ставлення спостерігається до переселенців. Згідно з результатами, 58% опитаних готові прийняти ВПО у своє найближче оточення, а ще 35% згодні, що вони повинні жити в Україні, що загалом становить 93%.
Щодо українців, які стали біженцями за кордоном, 47% респондентів толерантні до них, а ще майже 40% згодні, щоб вони повернулися до України. Лише 13% висловили небажання бачити цих людей у країні.
Ставлення до громадян, які залишилися на окупованих територіях після 24 лютого 2022 року, є менш позитивним. Утім, хоча 15% респондентів і демонструють ксенофобію до цієї групи, 85% зберігають позитивне ставлення.
До російськомовних українців 83% опитаних ставляться без упереджень і не проти їхньої присутності в Україні, хоча 17% виявляють до них негатив.
Найбільше негативних емоцій респонденти висловлюють щодо українських громадян російської національності. Лише 39% готові допустити їх у своє оточення, а 29% підтримують ідею їхнього проживання в Україні, що загалом становить 68%. Натомість 32% демонструють ксенофобне ставлення.
Соціологи, однак, звернули увагу на позитивні зміни. У порівнянні з 2023 роком кількість людей, які допускають етнічних росіян у своє оточення, зросла на 10%, а рівень ксенофобії зменшився на 7%.
Опитування проводили в період із 20 вересня до 3 жовтня 2024 року методом телефонних інтерв’ю (CATI), використовуючи випадкову вибірку мобільних номерів з подальшим статистичним зважуванням. Дослідження охопило всі регіони України, що перебувають під контролем уряду, і залучило 989 респондентів.
Учасники опитування оцінювали, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної групи, що описується терміном “соціальна дистанція”. Мінімальна дистанція (1) передбачає готовність прийняти людину як члена родини, а максимальна (7) означає небажання впускати її в Україну. Якщо люди допускають представників групи лише як гостей, це свідчить про нижчий рівень ксенофобії, тоді як повне несприйняття навіть у цій ролі вказує на найвищий її рівень.
КМІС повідомив, що за звичайних умов статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%. Однак через воєнні обставини можливі додаткові систематичні відхилення.
Нагадаємо, що, згідно з результатами дослідження Мюнхенського інституту ifo, близько чверті українських біженців, які опинилися в Європі, не мають наміру повертатися додому в довгостроковій перспективі.