Лише 18% українців завжди перевіряють достовірність інформації з медіа – дослідження
Майже 40% опитаних українців ніколи не перевіряють, наскільки достовірною є інформація, яку вони споживають з медіа. Лише 18% роблять це завжди. Частіше перевіряють факти жителі заходу країни, молодь 18–29 років, люди з вищою освітою, а також військові й ветерани.
Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” у період з 1 до 23 квітня 2025 року на замовлення організації “Львівський медіафорум” та International Media Support.
Фото: UnsplashТак, 35% респондентів вважають, що їм легко відрізнити правдиву інформацію від неправдивої, тоді як 28% визнають, що їм це складно. Молодь, люди середнього віку (30–39 років), освіченіші респонденти та військові / ветерани частіше заявляли, що здатні розпізнати неправду в медіа.
Найпоширеніший спосіб перевірки інформації – опора на власний досвід та інтуїцію (34%). До цього частіше вдаються люди від 40 років і старші, зокрема пенсіонери та люди з інвалідністю. Ще 25% звіряють інформацію з кількома авторитетними джерелами. Так роблять здебільшого мешканці заходу, центру, Києва, молодь, студенти та підприємці.
14% шукають першоджерела, серед них переважає молодь, респонденти середнього віку, військові й ветерани. Для 10% критерієм достовірності є повторення інформації в багатьох медіа чи соцмережах. До цього способу частіше вдаються молоді люди, мешканці прикордонних територій, а також менш освічені респонденти. Ще 10% звертаються за порадою до родичів чи знайомих – переважно це люди старшого віку, пенсіонери, люди з інвалідністю та домогосподарки.
Дослідження також мало на меті визначити групи, найвразливіші до дезінформації. 59% опитаних виявилися більш схильними сприймати маніпулятивні наративи, поширені в медіа. Вразливі респонденти частіше є російсько- або двомовними, живуть у прикордонних і прифронтових регіонах, належать до менш заможних і менш освічених груп.
Ця категорія рідше стежить за суспільно-політичними новинами й має нижчий рівень довіри до медіа. Водночас вони вважають, що здатні так само добре відрізняти правду від неправди, як і невразливі групи. Разом з тим вони частіше покладаються на власний досвід і рідше звіряють інформацію в кількох джерелах.
Дослідники наголошують, що під час війни й геополітичних змін вразливість до дезінформації становить загрозу національній безпеці. Тому моніторинг тенденцій у сфері медіаспоживання та медіаграмотності є критично важливим. Проте великі щорічні дослідження опинилися під загрозою через скорочення грантової підтримки USAID. Команда Львівського медіафоруму закликає підтримати ці дослідження, адже вони необхідні для розвитку українських медіа та суспільства.
Довідка. Опитування проходило серед українців віком від 18 років і стосувалося суспільних настроїв, інформаційної поведінки та рівня довіри до медіа. Вибірка становила 2 тисячі респондентів і була репрезентативною за віком, статтю та типом поселення.
Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців значно зріс, але з 2024 року спостерігається певне зниження через емоційну втому, адаптацію до воєнного контенту та зміну методології оцінювання. Водночас медіаграмотність залишається вищою серед молоді, мешканців міст, людей з вищою освітою та вищим рівнем добробуту.
