Повномасштабна війна підвищила медіаграмотність українців, але втома та нові виклики знижують показники – дослідження
Після початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців значно зріс, але 2024 року спостерігається певне зниження через емоційну втому, адаптацію до воєнного контенту та зміну методології оцінювання. Водночас медіаграмотність залишається вищою серед молоді, мешканців міст, людей з вищою освітою та вищим рівнем добробуту.
Такими є результати щорічного кількісного дослідження “Індекс медіаграмотності українців 2020–2024”, проведеного організацією “Детектор медіа” спільно з Національним проєктом з медіаграмотності “Фільтр” Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Так, із 2021 до 2022 року частка людей з високим або вищим за середній рівнем медіакомпетентності зросла з 55 до 81%, а кількість тих, хто має низький рівень, зменшилась із 45 до 29%.
Протягом трьох років повномасштабної війни рівень загальної медіаграмотності залишався стабільно високим. Однак у 2024 році дослідники зафіксували зниження частки аудиторії з високим рівнем медіаграмотності – з 31 до 7%. Причиною цього вважають зміну методології підрахунку, накопичений досвід перевірки інформації та емоційну втому від щоденного споживання складного контенту, пов’язаного з війною.
Загальний індекс медіаграмотності також дещо зменшився за останній рік – із 76 до 72%. На це вплинуло додавання нових критеріїв, зокрема сприйняття та використання штучного інтелекту в межах цифрової грамотності.
У дослідженні зазначається, що молодь (18–35 років) демонструє найвищі показники медіаграмотності, а найнижчі – люди старшого віку (56–65 років). Освіта і матеріальний стан також суттєво впливають: що вищий рівень добробуту й освіти, то краще люди орієнтуються в медіапросторі.
Крім того, мешканці великих міст мають вищий рівень медіаграмотності в порівнянні з мешканцями сіл.
Також дослідження свідчить про те, що дедалі більше українців визнають вплив медіа на власний емоційний стан: за два роки цей показник зріс із 35 до 47%. Однак медіа стали менше впливати на політичні вподобання, оцінювання ситуації в країні та ставлення до публічних осіб.
Нагадаємо, що 2024 року Національний тест із медіаграмотності онлайн, який відбувся в жовтні, повністю пройшли понад 76 тисяч українців, це в п’ять з половиною разів більше, ніж 2023-го.
Тест із медіаграмотності проходили також і на окупованих територіях, зокрема й у Криму. Це свідчить, що люди на окупованих територіях хочуть залишатися в українському контексті, стежать за тим, що відбувається в Україні, хочуть бути частиною того, що відбувається, наголосила Кравченко.
Фото обкладинки: Freepik
