Латвія не дискримінувала російськомовних, реформуючи освіту – ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив, що Латвія не дискримінувала російськомовних, коли переводила освіту на латиську мову у приватних освітніх закладах.

Відповідне рішення оприлюднили на сайті ЄСПЛ, пише “Європейська правда”.

Будівля ЄСПЛ. Джерело: AFP

Йдеться про справу “Джибуті та інші проти Латвії”. Позов проти держави подали п’ять громадян країни, які народилися з 1970-го до 2010 року. Це батьки та діти, які ідентифікують себе російськомовною меншістю і вважають несправедливим запроваджене 2018 року збільшення частки латиської та звуження частки російської мови у приватних школах.

Однак ЄСПЛ рішенням від 17 листопада 2023 року одноголосно постановив, що не було порушення статті 14 “Заборона дискримінації” у поєднанні зі статтею 2 Протоколу №1 “Право на освіту” Європейської конвенції з прав людини.

У ЄСПЛ також нагадали про схоже рішення, винесене у вересні нинішнього року у справі “Валіулліна та інші проти Латвії”. Ця справа стосувалася змін до законодавства у 2018 році, які збільшили кількість предметів, що мали викладатись державною латиською мовою у державних школах. Це призвело до зменшення часу викладання російською мовою.

У 2019 році Конституційний суд Латвії виніс рішення щодо конституційності цих поправок, визнавши їх такими, що відповідають Конституції.

Справа “Джибуті та інші” стосувалася тих самих змін, але для приватних шкіл. У цій справі Конституційний суд також постановив, що законодавство забезпечило баланс між сприянням використанню державної мови та правами представників меншин для збереження та розвитку своєї ідентичності та культури.

Суд встановив, що заходи латвійського уряду для збільшення використання державної мови в школах були пропорційними й необхідними для забезпечення єдності в системі освіти та достатнього рівня володіння латиською мовою для ефективної участі громадян у суспільному житті.

Заявниками в обох справах були або громадяни Латвії, або негромадяни Латвії, які постійно живуть у країні. Це батьки й діти, які ідентифікують себе як частину російськомовної меншини в Латвії.

Журналісти нагадали, що латиська мова є єдиною державною мовою Латвії. Однак після того, як Латвія знову стала незалежною державою, мовою освіти були латиська та російська. Поступово освітні реформи в країні призвели до збільшення кількості предметів, що викладаються латиською мовою, і до  ширшого використання латиської мови в школах.

У березні 2018 року були ухвалені поправки до закону про освіту та закону про загальну освіту. Відповідно до них, частка предметів, що викладаються в державних і приватних школах латиською мовою, збільшилася з певними винятками, передбаченими для шкіл, де мовою навчання є інша мова Європейського Союзу або інша мова відповідно до міжнародних угод.

Розширення сфери застосування латиської мови призведе до того, що в першому-шостому класах навчання здійснюватиметься латиською мовою щонайменше на 50%, у сьомому-дев’ятому класах – щонайменше на 80%, а надалі – на 100%.

У початкових і середніх школах мови меншин та інші курси можуть пропонуватися як окремі предмети.

Поправки вплинули не лише на шкільну, але й на дошкільну освіту, університети та інші навчальні заклади.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ не знайшов порушень у триманні під вартою у 2018-му в Латвії відомого “борця за права російськомовних” Олександра Гапоненка.

Чоловіка, відомого висловлюваннями щодо Росії та російськомовних мешканців Латвії, звинуватили у злочинах проти держави та помістили під варту, що Гапоненко розцінював як порушення його прав.