КЖЕ розкритикувала медіа, що не приховали обличчя військових на злитому Шарієм відео із начальником ТЦК

Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву щодо ситуації, коли чимало українських медіа оприлюднили відео за участю начальника ТЦК та СП Рівненщини, але не приховали обличчя військовослужбовиць, які також там фігурували. Комісія наголошує, що військовослужбовиці з ролика не мають такого статусу як їхній колега, отже оприлюднення їхніх даних було невиправданим. 

Повний текст заяви можна переглянути на сайті КЖЕ. 

Скриншот відео

Відео, після оприлюднення якого у Сухопутних військах Збройних сил України почали службову перевірку та звернулись до правоохоронців, вперше з’явилось у телеграмканалі російського пропагандиста та підозрюваного у держзраді Анатолія Шарія.

Комісія наголошує, що обставини отримання ролика лишаються незрозумілими та можуть свідчити про злив чи інші протиправні методи отримання інформації. 

“Низка медіа вказала на джерело отримання інформації. Втім, факт того, що таким першоджерелом був інформаційний ресурс людини, що перебуває під українськими санкціями та неодноразово була помічена у діяльності, що може бути кваліфікована як порушення Кримінального кодексу України, мало б викликати у журналістів додаткову обережність”, – вважають у КЖЕ. 

Щодо втручання у приватність учасників відео, то у комісії звертають увагу, що зображення начальника ТЦК є виправданим, бо його діяльність становить суспільний інтерес, а зловживання на службі можуть призводити до негативних наслідків. Втім, щонайменше три жінки, яких можна було побачити у ролику, такого статусу як начальник не мають. 

“Це означає, що медіа при здійсненні вибору на користь публікації відео, мали б вжити заходів для захисту їхньої ідентичності. Споживачі інформації не мали б отримати можливості ідентифікувати жінок, зокрема і тому, що ситуація може призвести до їхньої додаткової стигматизації в суспільстві через гендерні стереотипи щодо ролі жінок у війську”, – звертають увагу у комісії. 

КЖЕ вважає оприлюднення відео з сумнівного джерела без прихованих облич військовослужбовиць порушенням вимог Кодексу етики українського журналіста. Члени комісії радять, щоб мінімізувати подібні наслідки у майбутньому: 

• зважати на першоджерело поширення інформації та проявляти особливу увагу до джерел, що раніше порушували законодавство чи стандарти журналістської етики;
• якщо медіа вирішило поширювати інформацію з сумнівного джерела, то слід додатково зазначати про це джерело та ситуації, у яких відповідне медіа чи особа припускалися порушень;
• оцінювати суспільну значущість інформації та публікувати персональні дані чи фото людей винятково, якщо така публікація становить переважний суспільний інтерес та впливає на громадське життя;
• при аналізі наявності суспільної значущості інформації окремо аналізувати публічність всіх героїв матеріалу та потенційний вплив публікації на їхні права;
• у разі, якщо герої матеріалу мають різні рівні захисту та очікування приватності, вживати заходів для унеможливлення ідентифікації на фото та відео осіб, які не належать до категорії публічних осіб чи діячів.

Нагадаємо, що до загальних обов’язків військовослужбовців ЗСУ додали норму про недопущення сексизму та домагань. 

Проведене до початку повномасштабного російського вторгнення анонімне опитування серед ветеранок та військовослужбовиць показало – 70% з них стикались із сексуальними домаганнями або бачили таку поведінку щодо колег.

ZMINA детально розповідала про історію лейтенантки Валерії Сікал. Жінка у 2018 році поділилась історією, як командир її частини в перший робочий день відвіз її до хатинки в лісі, де запропонував заступництво та легке проходження служби в обмін на секс. Згодом військового звинуватили ще й у знущанні із солдатів. За свідченнями колег, він змушував промивати шлунок солдатам, які нібито вживали алкоголь. Процедуру він примушував знімати на відео, а потім шантажував хлопців цими записами.