Кримські справи у ЄСПЛ: Росія має відповісти на питання суду
Дата:
24 Січня 2022
Європейський суд з прав людини поставив питання російському уряду щодо 283 кримських справ.
Про це інформує Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) на своїй фейсбук-сторінці.
24 січня ЄСПЛ об’єднав їх у дві групи. До першої ввійшли 53 скарги, які стосуються порушень у сфері права на мирні зібрання. До другої – 230 скарг про порушення у сфері права на мирне володіння майном.
Уряд РФ має надати свої коментарі та зауваження стосовно прийнятності вказаних скарг, наявності та виправданості втручання в право заявників на свободу мирних зібрань, а в частині скарг – виправданості позбавлення заявників волі та можливого порушення права на справедливий суд.
Свої відповіді російський уряд має надіслати суду до 18 липня 2022 року. Йому також дали право попросити відстрочення відповіді.
УГСПЛ повідомляє, що супроводжені її правозахисниками справи стосуються затримання та подій, що відбулися в період із 2014 до 2018 року. Одна з найгучніших справ – це затримання в травні 2014 року, коли кримські татари масово виходили на зустріч їхнього лідера Мустафи Джемілєва.
Інша справа стосується затримань українських активістів під час мітингу 9 березня 2015 року біля пам’ятника Тарасу Шевченку – за жовто-сині стрічки та прапор України.
“Після того як суд отримає відповідь уряду РФ за цими справами, він направить її на ознайомлення та коментування до нас – представників заявників. Звісно, це не повний перелік питань та порушень, пов’язаних з окупацією Криму, які, ми сподіваємося, будуть поставлені судом перед урядом РФ. Ми очікуємо, що будуть підійматися питання права на справедливий суд, права на свободу релігії, права на свободу пересування та інші. Так само як і ці 53 скарги не є вичерпним переліком скарг щодо питань втручання в право на свободу мирних зібрань”, – йдеться в повідомленні.
За словами юристки Центру стратегiчних справ УГСПЛ Анастасії Мартиновської, правозахисна організація періодично подає нові скарги, коли отримує звернення від потерпілих.
Як відомо, після успішного саміту Кримської платформи Росія вирішила змінити тактику переслідувань корінного народу України – кримських татар, додавши до свого арсеналу практику масових арештів.
Восени Росія почала переслідувати тих кримських татар, які приходять у “суди” як вільні слухачі або в мирний спосіб протестують проти незаконних дій окупаційної влади на півострові. Такі затримання були 11 жовтня (20 громадян), 25 жовтня (21 громадянин), 29 жовтня (30 громадян), 1 листопада (19 громадян).
Останнє таке одночасне та масове затримання було 23 листопада. Цього дня за рішеннями незаконних “судів” арештували 32 громадянина України. Серед затриманих були п’ятеро журналістів та кореспонденти “Кримської солідарності”, які мали із собою прескарти й редакційні завдання.
Раніше українські громадські організації неодноразово закликали уряди демократичних країн активізуватися в межах Кримської платформи, щоб відреагувати на масові затримання кримських татар, які приходили на політично вмотивовані судові засідання як вільні слухачі або були учасниками мирних зібрань.
