Країни ЄС скептично ставляться до ідеї пришвидшеного вступу України: серед причин – корупція
Ініціатива України зафіксувати 2027 рік як дату вступу до Європейського Союзу в межах можливої мирної угоди наразі не має підтримки серед частини держав-членів. Європейські уряди висловлюють застереження щодо зміни процедури розширення та наголошують на необхідності повного виконання критеріїв членства перед ухваленням політичних рішень.
Про це пише Reuters, посилаючись на коментарі восьми європейських дипломатів і посадовців.
Фото: ShutterstockТак, президент України Володимир Зеленський пропонує зафіксувати 2027 рік як дату вступу країни до ЄС. Він розраховує, що це закріпить Україну в головному політичному об’єднанні Європи та відкриє шлях до більшої безпеки, стабільності й економічного розвитку.
Аналітики вважають, що чіткий план вступу до ЄС допоміг би українській владі переконати суспільство підтримати можливу мирну угоду – особливо якщо Україна не поверне всіх окупованих територій або не стане членом НАТО.
Водночас дипломати повідомили Reuters, що уряди країн ЄС, зокрема Франції та Німеччини, приватно висловлюють скепсис щодо ідеї змінити процедуру вступу так, щоб скоротити шлях України до членства. Журналісти поспілкувалися з вісьмома європейськими дипломатами та посадовцями, і більшість із них говорила про настороженість у столицях ЄС.
Серед головних побоювань – ризик того, що Україна та інші кандидати можуть уповільнити реформи, зокрема боротьбу з корупцією, якщо отримають членство до завершення всіх вимог.
Віцепрем’єр-міністр України та головний перемовник з ЄС Тарас Качка заявив у коментарі Reuters, що Київ готовий врахувати ці застереження. За його словами, Україна може погодитися на запобіжники – наприклад, механізм моніторингу дотримання демократичних стандартів і перехідний період перед отриманням аграрних субсидій ЄС. Водночас він наголосив, що політичне зобов’язання щодо конкретної дати вступу має ключове значення для мирного процесу і встановлення тривалого та справедливого миру в Європі.
Нині процедура вступу до ЄС залишається довгою і складною. Країна-кандидат роками веде переговори та змінює законодавство, щоб відповідати демократичним і економічним стандартам ЄС. Процес поділяється на розділи й тематичні кластери, і кожен етап мають схвалити всі держави-члени. У випадку України Угорщина вже заблокувала просування на початковому етапі.
За словами дипломатів, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у приватних розмовах обговорювала можливість змінити підхід до розширення. Ідея полягає в тому, щоб дозволити країні приєднатися до ЄС після виконання мінімальних вимог, але обмежити її доступ до фондів і процесу ухвалення рішень, доки вона не виконає всіх критеріїв.
Такий підхід міг би спростити вступ не лише для України, а й для Молдови, Чорногорії та Албанії. Водночас навіть за цієї моделі вступ України з 1 січня 2027 року видається нереалістичним, адже всі 27 держав ЄС мають ратифікувати угоду про приєднання.
Тарас Качка припустив, що Україна могла б підписати договір про вступ уже наступного року, навіть якщо ратифікація та інші процедури триватимуть довше. Проте дипломати й аналітики не бачать готовності до таких кроків. Вони зазначають, що підтримка популістських і антиєвропейських партій у кількох країнах зростає, тому уряди обережні й не хочуть пришвидшувати процес без суспільної згоди.
Один з дипломатів ЄС заявив, що концепція так званого зворотного розширення, яка передбачає вступ до виконання всіх критеріїв, фактично втратила підтримку. Він також додав, що держави-члени не готові називати конкретну дату вступу. Інший західноєвропейський посадовець висловив думку, що Україна поки не готова до членства і стикається з масштабною корупцією.
Минулого тижня під час публічного виступу Урсула фон дер Ляєн заявила, що встановлювати конкретні дати вступу України до ЄС наразі неможливо, хоча й відзначила прогрес реформ, які держава проводить під час війни.
Попри це Європейська комісія, за словами співрозмовників Reuters, і надалі шукатиме способи наблизити Україну до членства найближчими роками. У Брюсселі вважають, що приєднання України посилить військовий потенціал ЄС з огляду на побоювання, що Росія може напасти на одну з держав-членів.
Експерти вважають реалістичнішим варіант поступової інтеграції. Він передбачає, що країни-кандидати братимуть участь у дедалі більшій кількості програм і засідань ЄС ще до повноправного вступу. Представниця Європейського політичного центру Коріна Стратулат зазначила, що повне членство України в найближчі кілька років малоймовірне. На її думку, швидше можна очікувати прискореної інтеграції – доступу до єдиного ринку, співпраці в енергетиці, цифровій сфері й транспорті, а також поетапної участі в політиках і програмах ЄС.
Нагадаємо, що в лютому Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС, у яких детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.
Нині антикорупційні органи, журналісти та активісти в Україні працюють у складному середовищі постійного тиску. Попри формально закріплену незалежність інституцій, на практиці антикорупційники стикаються з політичними атаками, спробами дискредитації, фінансовими обмеженнями та інформаційним впливом. Ці ризики посилюються в умовах війни, коли боротьба з корупцією часто опиняється між вимогами безпеки, політичної доцільності та суспільного контролю.
Водночас переслідування антикорупційних органів і журналістів не є лише українською проблемою. У різних країнах світу – від авторитарних режимів до формально демократичних держав – розслідувачі стають обʼєктами кримінальних справ, судових позовів, адміністративного тиску й фізичних нападів. Міжнародні звіти фіксують системну безкарність за злочини проти журналістів і використання правових механізмів як інструмента придушення антикорупційних розслідувань.
Нещодавно ZMINA проаналізувала міжнародний досвід захисту антикорупційних інституцій, журналістів і активістів та зібрала практики, які допомагають зменшувати політичний тиск і зберігати незалежність. Про правові механізми, фінансові гарантії, програми безпеки й міжнародну координацію, а також про те, які з цих моделей можуть бути адаптовані для України, – далі в матеріалі.
Читайте також: Українські антикорупційні реформи 2025 року: що спрацювало, а що буксує
