Корупція та відсутність справедливого суду відлякують інвесторів
80% компаній не відчувають жодних позитивних змін від реформ в Україні.
Про це заявила представник Європейської Бізнес Асоціації Юлія Венгерович з посиланням на дослідження інвестиційної та бізнес-привабливості національної економіки.
“Понад 50% вважають бізнес-клімат в Україні несприятливим. Виділяють три основні причини: колосальний рівень корупції, недосконалість податкового законодавства і неможливість захисту своїх інтересів в суді. Хочу звернути увагу, що наявність військових дій на території Україні в топ-трійку не увійшла”, – цитує Юлію Венгерович кореспондент Центру інформації про права людини.
Експертка каже, що до асоціації частіше почали звертатись компанії-члени у випадках, коли відбуваються рейдерські атаки, коли у суді неможливо захистити свої інтереси та законні права.
“Нас дуже часто запрошують на судові засідання. І з цього випливає висновок: іноземний інвестор може ефективно захистити свої бізнес-інтереси лише тоді, коли приверне увагу громадськості, високопосадовців, бізнес-асоціацій до тієї чи іншої проблеми. Україна програє колосальні суми в Європейському суді з прав людини через те, що вона не може надати справедливий судовий захист для іноземних інвесторів”, – каже Юлія Венгерович, наголошуючи, що Україні необхідно виробити концепцію investment-security, яка базуватиметься на ефективному та справедливому захисті своїх прав та інтересів у суді.
Юлія Венгерович каже, що багато інвесторів звертаються до асоціації з порадами щодо напрямків інвестування, але їх зупиняє непередбачуваність “правил гри” судової системи.
Андрій Клименко, засновник компанії “Alla Company”, яка працює в Україні, в Західній Європі, Америці та Китаї, підтверджує негативний досвід відстоювання своїх прав в українських судах.
“У нас є низка судових розглядів, які тягнуться більше року, судді просто переносять засідання по 4-5 разів через неадекватні причини. Це точно є порушенням норм закону, це ситуація абсолютної безкарності, і вона такою залишається і надалі”, – каже він.
Андрій Клименко переконаний, що сьогоднішня судова система в Україні – це також бізнес.
“Я знаю людей, які усвідомлюють, що вони будуть суддями через 3-5 років. Йому треба досягнути якогось віку, тому він протирає штани в податковій інспекції чи десь в прокуратурі носить папірці. Він знає, що через 5 років він буде суддею. Він знає, скільки грошей він має заплатити, і скільки він потім в суді їх заробить. На запитання, чому ти туди йдеш, він каже: “Ну, треба якось гроші заробляти. Гроші заробляти я не вмію, бізнес вести не вмію, бо це ризик. Там треба працювати, напружуватись, читати книжки, консультуватись, вночі не спати, а як піду в суд – буде все нормально”, – розповідає Андрій Клименко.
За словами Клименка, зараз суд переносить судові засідання, таким чином ставлячи адвокатів у ситуацію, коли ті мають йти “вирішувати питання”.
Андріус Венскунас, президент Українсько-литовського бізнес клубу, який змушений був закрити свій бізнес в Україні в 2004 році, не вірить, що нинішня влада зможе вирішити проблеми з бізнес-привабливістю України. Він стверджує, що її підходи не змінились і не відрізняються від підходів влади за усіх попередніх президентів.
Андріус Венскунас рекомендує українській владі залучати іноземних радників з бізнесу, аби значно швидше відбувалась реконструкція держави.
“Шановні європейці, я відверто прошу вас! Допоможіть Україні! Ці люди у владі не допоможуть”, – емоційно звернувся до представників посольств президент Українсько-литовського бізнес клубу.
Як відомо, напередодні схвалення проекту змін у частині правосуддя експерти закликали Конституційну комісію і президента розглянути пропозиції від громадськості.
Вони наголошують, що всупереч висновкам Венеційської комісії проект зберігає багаторівневу і заплутану судову систему, не передбачає оновлення суддівського корпусу і посилює залежність суддів від політичних органів, зокрема, від президента.
Нагадаємо, згідно результатів соцопитування Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, українським судам довіряють лише 9% опитаних українців. Недовіру їм виказали 81%.