Чи можна лікувати ракову пухлину судової системи підтяжкою обличчя?

“Президент, коментуючи вирок Сенцова та Кольченка, сказав, що в Росії немає для українців справедливого суду. На жаль, справедливого суду немає і в Україні”.

Про це зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Напередодні схвалення проекту змін у частині правосуддя експерти закликали Конституційну комісію і президента розглянути пропозиції від громадськості.

Експерти стверджують, що всупереч висновкам Венеціанської комісії проект зберігає багаторівневу і заплутану судову систему, не передбачає оновлення суддівського корпусу і посилює залежність суддів від політичних органів, зокрема від президента.

Політичний вплив на суддів

Роман Куйбіда пояснює, що вплив на суддів здійснюватиметься через їхню кар’єру: “Всі переведення буде здійснювати президент. Ви в тексті змін до Конституції цього не знайдете, тому що це переведення сховане у формулі призначення суддів на посади”. Експерт додає, що слід погодитися із Венеціанською комісією, яка зауважила, що після призначення на посаду судді політичні органи мають бути усунуті від вирішення питань кар’єри судді. Тому пропонує, щоб повноваження щодо переведення були чітко записані у функціях Вищої ради правосуддя або Вищої ради юстиції.

“У нас такі самі Сенцови були під час Євромайдану. Їх не питали, хто вони, де вони були, їх просто кидали у буцегарні. Це ті самі 20 років. Люди могли сісти за ґрати до 15 років і це просто за те, що вони вийшли на вулицю. Зрозуміло, Сенцов – ворог Росії, а наші громадяни не є ворогами України. І таких людей нараховувалось до тисячі”, – стверджує член Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів, адвокат Петро Варишко.

Оцінюючи і згадуючи тиск на слідчу комісію, який чинить судова система, Петро Варишко характеризує ситуацію як “критичну”.

“Ситуація не просто кричуща, вона критична на сьогоднішній день. І тільки завдяки повному перезавантаженню судової системи, а не оболонки, як це намагається зробити, на мій погляд, Адміністрація Президента разом з Конституційною комісією, може бути якісне наповнення”, – каже Петро Варишко. Експерт додає, що чинити правосуддя мають високоморальні, чесні, порядні люди.

Експерти переконані, що ані президента, ані Верховну Раду, не зважаючи на те, що Венеціанська комісія допускає таку можливість, не потрібно допускати до формування Вищої ради правосуддя.

Так, Роман Куйбіда зауважує, що сьогоднішніми змінами до Конституції передбачаються політичні впливи навіть у призначенні Генерального прокурора.

“Як і в чинній Конституції, на цю посаду буде призначати президент, але за згодою Верховної Ради. Це виключно політичний спосіб призначення, який не передбачає конкурсу. Тобто головний критерій, яким будуть користуватись політичні сили – це лояльність”, – каже Роман Куйбіда.

Відкритий конкурс, як у поліції

Експерти наполягають на перепризначенні усіх суддів через прозору процедуру за принципом патрульної поліції.

По-перше, такі ініціативи не передбачають одночасної руйнації всієї діючої судової системи, наголошує експерт Реанімаційного пакету реформ Тарас Шепель. Вони передбачають формування нової судової системи. При цьому стара буде працювати, поступово передаючи справи новим суддям. Експерти пропонують запровадити відбір суддів, в якому можуть приймати участь як діючі судді, так й інші фахівці, які складуть іспити і будуть відповідати вимогам, які висуваються до судді.

“Тільки через перепризначення усіх суддів ми отримаємо оновлений суддівський корпус”, – підсумовує Тарас Шепель, додаючи, що ця пропозиція піддається вкрай потужній критиці з боку багатьох юристів, влади і особливо суддів.

Роман Куйбіда не погоджується з думкою деяких членів Конституційної комісії, що, мовляв, немає конституційних підстав для того, аби судді проходили відкритий конкурс на посади.

“Підстави є. Ми повинні сформувати нову систему. Це вимога Венеціанської комісії, яка говорить, що судова система має бути спрощена. Вона не повинна мати чотири рівні. Сьогоднішні зміни до Конституції від Конституційної комісії додають ще п’ятий рівень. Аби звернутись до Європейського Суду з прав людини, громадянин має пройти місцеві суди, апеляційні, вищі спеціалізовані, Верховний суд і потім ще й зі скаргою звернутись до Конституційного суду. Це багато, тому що це повністю зводить нанівець право на судовий захист, тому що так витрачається час”, – пояснює Роман Куйбіда.

Експерт Реанімаційного пакету реформ, суддя Михайло Жернаков був більш образним у своїх висловлюваннях.

“В одному інтерв’ю пан Олексій Філатов (заступник голови Адміністрації президента України – ред.) сказав, що перепризначення усіх суддів – це все одно, що лікувати головний біль гільйотиною. Я хочу нагадати, що причини цього головного болю – це не просто головний біль, а ракова пухлина на тілі судової системи. На жаль, те, що вони там пропонують – це те саме, що лікувати ракову пухлину підтяжкою обличчя, чого ми не можемо допустити”, – зауважує Жернаков.

Як відомо, згідно результатів соцопитування Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, українським судам довіряють лише 9% опитаних українців. Недовіру їм виказали 81%.

Фото Олега Шинкаренка (вгорі) та Миколи Мирного