Комітет з прав людини не підтримав заяву Верховної Ради про відновлення водопостачання до Криму

Дата: 09 Червня 2020
A+ A- Підписатися

Члени парламентського комітету з прав людини 3 червня не підтримали заяву Верховної Ради України стосовно спроб відновлення масштабного водопостачання Північно-Кримським каналом до тимчасово окупованого Криму. 

Як повідомляє кореспондент видання ZMINA, з такою ініціативою виступили 27 народних депутатів фракцій “Голос”, “Європейська солідарність” та “Слуга народу”

Документ пропонував від імені Верховної Ради оцінити будь-які спроби відновити масштабне водопостачання до Криму або заклики про нібито потреби такого відновлення як такі, що не відповідають міжнародним зобов’язанням України, не спрямовані на захист прав людини, меншин чи корінних народів і водночас суперечать державним інтересам України. Також такі дії, на думку авторів, становлять пряму шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній і економічній безпеці України. 

Ініціатори документа запропонували наголосити, що питання водопостачання може розглядатися виключно за умов відновлення державного суверенітету України над Кримським півостровом і прилеглими водами Чорного й Азовського морів.

За словами депутатки від фракції “Голос” Соломії Бобровської, цю заяву народні депутати ініціювали у відповідь на заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та лідера фракції “Слуга народу” Давида Арахамії про можливість водопостачання. Вона наголосила, що, згідно з Четвертою Женевською конвенцією, забезпечення гуманітарних потреб на півострові лежить на державі-окупанті.   

З посиланням на Міноборони та воєнних експертів вона повідомила, що Росія використовуватиме воду для підтримки своїх військових потреб. 

“Цією заявою ми хочемо закликати президента України та РНБО, що, оскільки це питання нацбезпеки, нехай розв’язують питання постачання води і щоб посадові особи не виходили в ефіри й не “мутили воду” такими заявами”, – додав Рустем Умєров.  

Народна депутатка від фракції “Голос” Леся Василенко повідомила, що, за даними Державного агентства водних ресурсів, відновити водопостачання неможливо з технічних причин.

“На сьогодні є лише інформація про стан Північно-Кримського каналу лише з української сторони. Що відбувається на окупованій території – невідомо, хоча є інформація про те, що та частина водоканалу суттєво пошкоджена, а отже вода не доходитиме до кінцевих споживачів”, – сказала Леся Василенко.    

Категорично проти такої заяви виступили представники “Опозиційної платформи – За життя” Віктор Медведчук та Юрій Бойко. Останній назвав намагання внести до порядку денного заяву спробою піару з використанням Комітету з прав людини. 

У комітеті також звернули увагу на некоректну назву з огляду на відсутність у документі конкретних органів та посадовців державної влади, до яких адресовано саму заяву.  

Нардеп Руслан Горбенко від “Слуги народу” назвав таку заяву “чистим популізмом”. Депутатка від тієї ж фракції Неллі Яковлєва зауважила, що артикульовані в заяві позиції подаються як державний курс. За її словами, після необережної заяви вже була позиція президента України, голови Офісу президента та Комітету з прав людини

“Якщо президент висловив свою позицію, то ми не перевищуємо повноваження своєю заявою. Верховна Рада – це орган, який також визначає державну позицію. Ця заява – також комунікація з українцями”, – відповіла Соломія Бобровська. Нардеп Ахтем Чийгоз відкинув звинувачення в популізмі. 

Віктор Медведчук наголосив під час засідання, що ніхто офіційно до українських державних органів не звертався з приводу відновлення водопостачання. Отже, немає потреби реагувати на заяви депутатки Держдуми Росії Наталії Поклонської.

“Ці питання, які просуває один з авторів заяви, взагалі більше шкодять не лише питанням щодо Донбасу та Криму, а й іншим питанням. Якщо ми ставимо завдання, щоб Донбас і Крим ніколи не повернулися до України, то давайте займатися таким запропонованим політичним безглуздям”, – сказав Віктор Медведчук. 

Голоси в комітеті за рекомендацію парламенту ухвалити заяву в цілому розподілилися так: 

– Юрій Бойко – проти;

– Руслан Горбенко – проти;

– Мустафа Джемілєв – за;

– Костянтин Касай – утримався; 

– Олександр Копиленко – проти;

– Олексій Кузнєцов – утримався;

– Дмитро Лубінець – за;

– Віктор Медведчук – проти;

– Вадим Рабінович – проти;

– Тарас Тарасенко – утримався;

– Максим Ткаченко – утримався;

– Рустем Умєров – за;

– Неллі Яковлєва – утрималася; 

– Ахтем Чийгоз – за; 

– Сергій Мандзій – утримався. 

Як відомо, 11 лютого в ефірі телеканалу “Прямий” депутат від “Слуги народу” Давід Арахамія у відповідь на запитання ведучого заявив, що погодився б пустити воду до окупованого Криму в обмін на повне виведення російських військ із Донбасу.

12 лютого керівник Офісу президента України Андрій Єрмак назвав ці слова особистою думкою Арахамії.

На ідею обміняти подання води до Криму відреагували й у Кремлі. Так, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, зазначив, що Крим “не може бути об’єктом будь-яких обмінів”, адже “це російський регіон, і в межах наявних програм розвитку забезпечується й водопостачання цього регіону”. Він додав, що Донбас – це внутрішньоукраїнська проблема.

Україна остаточно припинила подання води до Криму через Північно-Кримський канал з травня 2014 року, незабаром після анексії українського півострова Росією.

Восени 2019 року глава бюджетного комітету ВР Юрій Аристов (“Слуга народу”) у коментарі програмі “Схеми” (проєкт “Радіо Свобода”) визнав, що під час формування бюджету обговорювалась ідея продавати воду до анексованого Росією Криму.

У відповідь на це голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що продаж води в анексований Крим означатиме здавання позицій щодо деокупації півострова.

4 лютого 2020 року постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич офіційно спростував повідомлення про те, що українська влада нібито готується знову відновити постачання води до Криму.

За даними соціологічного опитування компанії “Info Sapiens”, українці розділились у питанні відновлення водопостачання до тимчасово окупованого Криму. За відновлення виступають 19% опитаних, частково за такий крок виступили 14,1%. Категорично проти – 28% та частково не схвалюють майже 8%. Третина не визначилась із відповіддю. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: