“Ключі від Маріуполя”: в інстаграмі запустили проєкт про мешканців міста, які втратили свої домівки

Дівчина з Маріуполя, Марія Адаманова, ініціювала соціальний проєкт, що обʼєднує історії маріупольців, які вимушено виїхали з міста, але досі зберігають ключі від рідної домівки. На сторінці проєкту “Ключі від Маріуполя” в інстаграмі користувачі розповідають історії та спогади, повʼязані з містом.

Про це пише видання “Східний Варіант”. 

Фото: Getty Images

До повномасштабного вторгнення дівчина працювала в Маріуполі стилісткою, однак після початку бойових дій у місті виїхала до безпечного місця.

Згодом Марія знайшла в кишені старі ключі від домівки в Маріуполі. Це надихнуло її на ідею соціального проєкту “Ключі від Маріуполя”, який збере історії маріупольців, що вимушено покинули свій дім, але й досі зберігають ключі від домівок, квартир та автомобілів, з якими було пов’язане їхнє життя. 

“Коли я дізналася, що квартира згоріла, я плакала. Згадувала, як класно було пити каву на балконі чи готувати улюблені страви, читати з дітьми перед сном та відпочивати після роботи. Прогулянки містом, мої особисті місця, про які ніхто не знає… Все це було так чудово, і я дуже вдячна за все добре, що зі мною відбулось”, – розповіла вона.

Після цього дівчина зробила сторис в інстаграмі з опитуванням, де понад сто людей відповіли, що також зберігають ключі від домівок. Це надихнуло її на створення проєкту, який спочатку мав називатися “Ключі від дому”. Марія поділилася ідеєю з її другом Олексієм, а той зробив дизайн, замінивши назву на “Ключі від Маріуполя”.

Нині над проєктом працюють шість волонтерів – також друзів Марії, серед яких дизайнери, перекладачі, розробники інтернет-сайту. Команда займається перекладами, концепцією, візуальним оформленням вхідних історій, редагуванням, листуванням з учасниками проєкту та розробленням напряму розвитку.

Так, щоб долучитися до ініціативи, користувачі мають зробити світлину своєї звʼязки ключів (або одного ключа) і написати волонтерам проєкту, від чого ці ключі, що вони значать для людини та чому вона їх зберігає. Можна також розповісти історії, повʼязані з домом чи рідним містом. Крім того, якщо ключів не лишилося, можна надіслати іншу світлину, повʼязану з Маріуполем.

Надіслати історію волонтерам проєкту можна в інстаграмі, де і буде опублікована історія кожної людини. Однак кінцева мета Марії – це створення фізичної виставки кількома мовами, завдяки якій буде можливість розповісти історії містян, а також зібрати кошти на гуманітарні потреби деокупованих міст та селищ України. 

Кожна історія публікуватиметься пʼятьма мовами – українською, англійською, польською, німецькою, грецькою. Додатково зараз шукають перекладачів на грузинську, французьку, угорську, чеську, литовську, латиську, шведську та данську мови. 

Раніше ZMINA писала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії понад 325 тисяч українців повідомили про пошкоджене чи зруйноване майно через “Дію”. 

Нагадаємо, що майже всі українці чекають компенсацій за війну від Росії, але в успіх у цьому процесі вірить лише третина. Також майже 60% власників пошкодженого житла чекають завершення війни, щоб почати відновлення. В уряді сподіваються, що основним джерелом для відновлення України стануть конфісковані російські активи. 

ZMINA підготувала інструкцію про те, як подати заявку про пошкоджене під час війни майно через “Дію”.