Кіберполіція заперечує, що зверталася до волинських інтернет-видань для деанонімізації українців

Дата: 05 Лютого 2020
A+ A- Підписатися

Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє, що не звертався до волинських інтернет-видань щодо встановлення програмного скрипту для ідентифікації користувачів.

Про це правоохоронці розповіли у відповіді на запит Інституту масової інформації. 

Експертка ІМІ у Волинській області Мая Голуб цікавилася, до яких інтернет-видань зверталися з кіберполіції щодо встановлення скриптів на сайти. Однак запит силовики зареєстрували не одразу. Спочатку вони попросили надіслати запит з підписом журналіста.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що запит, надісланий електронною поштою, не є письмовим і не вимагає підпису. І якби відмовили в доступі на інформацію, то це було б порушенням відповідного закону і Закон України “Про доступ до публічної інформації” в частині третій статті 19 передбачає, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) – на вибір запитувача..

“Таким чином, запит, пересланий електронною поштою, не є “письмовим”, відповідно до цього закону, і на нього не поширюється пункт 3 частини п’ятої статті 19 цього закону, що вимагає підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі”, – зазначив юрист. 

У відповіді кіберполіція зазначила, що взагалі не надсилала листів до медіа. 

“Повідомляємо, що департамент не звертався до волинських інтернет-видань щодо встановлення будь-якого програмного забезпечення на їх ресурси”, – йдеться у відповіді, датованій 4 лютого.

Нагадаємо, що наприкінці січня Департамент кіберполіції нібито надіслав редакції інтернет-видання “Полтавщина” листа з пропозицією розмістити на сайті медіа програмний скрипт, який дозволить ідентифікувати користувачів, що намагаються себе анонімізувати. Згодом стало відомо, що з подібними пропозиціями кіберполіція звертала також щонайменше до трьох волинських видань

Експерти розкритикували дії кіберполіції, зазначивши, що така пропозиція потенційно загрожує порушенням права на приватність та анонімність користувачів, а також права на свободу вираження поглядів.

Як відомо, практики з врегулювання інтернету, нібито запропоновані кіберполіцією, зазвичай використовують у країнах з авторитарними режимами, зокрема в Китаї, Росії, Казахстані тощо. Експерти навіть визначили п’ять найгірших ідей з регулювання інтернету, які наразі просувають у світі.

ZMINA докладно писала про те, як у різних країнах намагаються порушувати цифрові права користувачів інтернету. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: