Ілона Маска висунули на Нобелівську премію, аргументуючи це його “внеском у захист свободи слова”
Американського мільярдера, власника соцмережі “Х” та очільника департаменту ефективності Ілона Маска номінували на Нобелівську премію за “захист свободи слова”.
Про це повідомив член Європейського парламенту Бранко Грімс.

Він зазначив, що висунув Маска на премію, аргументуючи це його “незмінною відданістю базовому праву людини на вільне висловлення думок”, яке, на його переконання, безпосередньо повʼязане з миром.
Однак за останні місяці низка міжнародних організацій та відомих особистостей залишили соцмережу “Х”. Вони пояснили своє рішення як реакцію на поведінку Маска та зміни, які відбулися в платформі після її придбання бізнесменом.
Як пише “Детектор медіа”, 20 січня понад 80 французьких громадських організацій оголосили, що відмовляються від соцмережі “X” після інавгурації Дональда Трампа, вважаючи її власника Ілона Маска загрозою для свободи слова та демократії.
У Німеччині Міністерство оборони призупинило діяльність на платформі через дезінформацію, а понад 60 університетів разом із низкою австрійських вишів припинили її використання через “антидемократичні ексцеси”.
Бельгійська газета De Morgen також припинила публікації, заявивши про токсичність і фейки в соцмережі.
Нагадаємо, що платформа “X” та її власник Ілон Маск неодноразово фігурували у квірофобних і ксенофобних скандалах.
У 2023 році організація Media Matters виявила, що реклама великих компаній, зокрема Apple, Oracle та IBM, у соцмережі “X” відображалася поряд із постами, які вихваляли Гітлера та заперечували Голокост. Після цього IBM відкликала свої оголошення, засудивши поширення ненависті та дискримінації.
Сам Маск того ж року підтримав антисемітський пост, в якому євреїв звинувачували у розпалюванні ненависті до білих, назвавши його “істинною правдою”. А під час виступу на The New York Times DealBook він публічно “відправив до біса” рекламодавців, які відмовилися від співпраці з X.
Згодом суд у Сан-Франциско відхилив позов компанії Маска X Corp. проти Центру протидії цифровій ненависті (CCDH), який звинуватив соцмережу в потуранні мові ворожнечі. Маск намагався довести, що звіти CCDH завдали X фінансової шкоди, спричинивши рекламний бойкот, проте суд не підтримав цих претензій.
А у 2024 році у Франції подали кримінальну скаргу щодо кібербулінгу алжирської олімпійської чемпіонки Іман Хеліф. Серед причетних до цькування згадуються відомі особи, зокрема Джоан Роулінг, Трамп та Маск.