Грузія скерувала обидва законопроєкти про “іноагентів” на розгляд Венеційської комісії

Спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі надіслав листа президентці Венеційської комісії Ради Європи Клер Базі-Малорі з проханням підготувати висновок щодо двох законопроєктів про “іноагентів”, що перебувають на розгляді парламенту.

Про це повідомили на сайті “Ехо Кавказу” (проєкт “Радіо Свобода”).

Протестувальники в Тбілісі на проспекті Шота Руставелі, 8 березня 2023 року. Джерело: Эхо Кавказа

“У дусі нашого багаторічного партнерства ми звертаємося до Венеційської комісії з проханням підготувати правовий висновок щодо законопроєктів, що додаються”, – йдеться в листі Папуашвілі, який поширила пресслужба парламенту.

Спікер наголосив на тому, що в міру просування на шляху до членства в ЄС грузинська влада прагне працювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити “найкращий баланс між законними цілями прозорості та безпеки, з одного боку, і правами та свободами громадянського суспільства, з іншого”.

Нагадаємо, що два законопроєкти про так званих іноагентів – “Про прозорість іноземного впливу” і “Про реєстрацію іноземних агентів” – внесли на розгляд члени руху “Сила народу”.

Перший з них парламент ухвалив у першому читанні 7 березня. Другий скерували до Венеційської комісії без обговорення на пленарному засіданні. За повідомленням журналістів, на цьому етапі документ не виноситимуть на сесію.

Ухвалення закону спричинило сутички між грузинськими депутатами. Водночас протести проти ухвалення так званого закону про іноагентів відбувалися й біля парламенту. Головним гаслом акції стало “Ні – російському закону в Грузії”.

Поліція використовувала проти демонстрантів спецзасоби, зокрема водомети та сльозогінний газ. Станом на 8 березня є інформація про затримання понад 60 осіб, а також про потерпілих серед силовиків та учасників акції.

В Грузії заяву проти ухвалення законопроєктів “Про прозорість іноземного впливу” та “Про реєстрацію іноземних агентів” підписали кілька сотень неурядових організацій та медіа. 

За словами посла ЄС Павла Герчинського, документи, що пропонує ухвалити “Сила народу”, суперечать щонайменше двом із 12 рекомендацій для отримання статусу кандидата в ЄС. 

Закон про “іноагентів” не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі. Вона пообіцяла ветувати документ у разі ухвалення його парламентом. 

На переконання членів Європейської платформи демократичних виборів (EPDE), закон про “іноагентів” сприятиме “стигматизації неурядових організацій, а це знаменує собою наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством.

Серйозну стурбованість висловили через можливе ухвалення закону в Держдепі США.

Тут також наголосили, що твердження про те, що в грузинському проєкті “Про реєстрацію іноагентів” запозичено ідеї з американського законодавства, а конкретно – із закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), є неправдивими. Ба більше, у Держдепі переконані, що проєкт ґрунтується на аналогічному російському та угорському законодавстві.

Розкритикували грузинський законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” в Євросоюзі.

Перший законопроєкт анонсували 14 лютого 2023 року представники неформальної групи “Сила народу”, що була створена в грузинському парламенті в серпні 2022 року. Тоді деякі депутати формально вийшли з керівної партії “Грузинська мрія – Демократична Грузія”, але залишилися в парламентській більшості.

Згідно з проєктом закону, суб’єкти громадського сектору та ЗМІ, що отримують понад 20% річних доходів від “іноземної держави” (як іноземних держав, так і міжнародних організацій) або завдяки прямому фінансуванню, або за допомогою пільг у натуральній формі, мають зареєструватися як агенти іноземного впливу та подавати щорічні фінансові декларації.

Пропонується дію закону поширювати на всіх некомерційних юридичних осіб, мовників, юридичних осіб, які є власниками друкованих ЗМІ чи володіють або використовують інтернет-домени для поширення інформації грузинською мовою. Винятки стосуються банків крові, Національної спортивної асоціації Грузії та комерційної реклами.

Водночас законопроєкт передбачає, що мін’юст Грузії може ініціювати проведення аудиту організації з власної ініціативи або на вимогу сторонніх осіб, навіть тих, хто діє анонімно.

У разі якщо організація відмовиться реєструватися як “іноагент”, держава матиме право примусити її зробити це.

Законопроєкт вимагає від “іноземних агентів” подавати щорічні фінансові декларації з розкриттям джерел, сум та призначення будь-яких коштів та негрошових виплат, а також широкого спектра персональних даних.

Нереєстрація або подання фінансової звітності до встановленого терміну може призвести до штрафу приблизно 9 тисяч євро. Неподання фінансової звітності після примусової реєстрації мін’юстом вестиме до додаткового штрафу в розмірі приблизно 3,5 тисячі євро. За постійну відмову в реєстрації та поданні звітів накладатиметься штраф у розмірі приблизно 7 тисяч євро на місяць. Для грузинської правової системи такі штрафні санкції є непропорційно високими.

Документ “Про прозорість іноземного впливу” є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року й призвів до фактичної ліквідації громадських організацій, які працюють над моніторингом політичних і соціальних процесів, зокрема моніторингом виборів.

27 лютого 2023 року автори цього законопроєкту зареєстрували другий документ, який визначили як “прямий переклад” закону США про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Він передбачає покарання у вигляді штрафів та до п’яти років позбавлення волі за його недотримання.

Відомо, що в “Силі народу” та в “Грузинській мрії” заявляли, що планують затвердити в першому читанні обидва законопроєкти й лише потім скерувати їх до Венеційської комісії. Але якщо комісія виступить з неаргументованими зауваженнями, вони все одно затвердять документ, уточнили в “Грузинській мрії”.